Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Закропивного О.В., Лесько А.О., Луспеника Д.Д.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Дніпропетровське дорожньо-експлуатаційне підприємство, служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2014 року,

У червні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 22 лютого 2012 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), яка сталася на автодорозі Н-08 "Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя" в районі с. Братське, було завдано шкоду автомобілю Меrсеdеs-Веnz Аtеgо 815, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить позивачу на праві власності, яким керував водій ОСОБА_5 Останній та його пасажир ОСОБА_6 отримали смертельні травми та померли на місці пригоди. На момент ДТП автомобіль перебував в оренді ТОВ "Прем'єр" згідно договору оренди від 25 липня 2011 року. Автомобіль був справним, рухався зі швидкістю близько 70 км/год. При підйомі в районі с. Братське на слизькій ділянці дороги водій ОСОБА_5 втратив контроль над автомобілем, у результаті чого виїхав на зустрічну смугу руху, де припустився зіткнення з зустрічним автомобілем МАЗ-533605-221, державний номерний знак НОМЕР_2, з причепом МАЗ-837810-12, державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_7 За фактом скоєння ДТП було порушено кримінальну справу. Згідно висновку автотехнічної експертизи № 70/27-229 від 28 квітня 2012 року науково-дослідного експертно-крииміналістичного центру автомобіль Меrсеdеs-Веnz Аtеgо 815 в умовах місця ДТП рухався по мокрому дорожньому покриттю, яке стало таким після обробки обледенілого дорожнього покриття протиожеледною сумішшю, а виїхавши на ділянку з обледенілим дорожнім покриттям, яке не було оброблено такою сумішшю, автомобіль втратив керованість, після чого виїхав за межі проїзної частини дороги, а потім на полосу зустрічного руху, де зіткнувся з автопоїздом МАЗ. В умовах місця ДТП водій ОСОБА_5 не мав технічної можливості попередити зіткнення вищезазначених транспортних засобів шляхом виконання тих чи інших норм Правил дорожнього руху. В діях водіїв не вбачається невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, що знаходилися б у причинному зв'язку з наслідками, що настали.

Відповідно до висновку експерта від 12 березня 2012 року № 2145 розмір заподіяної шкоди, у зв'язку з пошкодженням автомобіля, становить 192 782 грн 96 коп., яку позивач просив стягнути з відповідачів.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2013 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто зі служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_4 192 782 грн 96 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 10 тис. грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2014 року рішення районного суду скасовано та постановлено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення районного суду.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про те, що оскільки відсутній причинно-наслідковий зв'язок між шкодою, заподіяною позивачу та протиправною поведінкою відповідача - Служби автомобільних доріг, а тому відсутні підстави для покладення обов'язку на відповідача відшкодувати шкоду, відповідно до вимог ст. ст. 1166, 1167 ЦК України.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.