Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Закропивного О.В., Лесько А.О., Луспеника Д.Д.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності в порядку спадкування за законом за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_9, на рішення апеляційного суду Одеської області від 13 листопада 2014 року,

У липні 2008 року ОСОБА_4 звернулася до суду із указаним позовом, у якому просила визнати за нею право власності на 11/20 частин домоволодіння АДРЕСА_1, літ. "Д" житловий будинок площею 53,37 кв. м, житловою 37,14 кв. м, підсобною 16,23 кв. м, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10

В обґрунтування позову зазначала, що з 27 січня 1999 року вона зареєструвалася у вказаному домоволодінні та проживала однією сім'єю з ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Ураховуючи те, що вона проживала із спадкодавцем однією сім'єю більше п'яти років, є спадкоємицею четвертої черги, заяву про відмову від спадщини не подавала, продовжує проживати до теперішнього часу, просить задовольнити позов.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15 серпня 2008 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 11/20 частин домоволодіння АДРЕСА_1, літ. "Д" житловий будинок площею 53,37 кв. м, житловою 37,14 кв. м, підсобною 16,23 кв. м, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 13 листопада 2014 року рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_9, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити без змін рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суд апеляційної інстанції, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення місцевого суду, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про те, що позов ОСОБА_4 не підлягає задоволенню, оскільки матеріали справи не містять доказів проживання позивача однією сім'єю зі спадкодавцем протягом п'яти років до дня його смерті, а також не залучено до участі у справі всіх спадкоємців померлого, керуючись при цьому нормами ст. 1264 ЦК України.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_9, відхилити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 13 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.