Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Нагорняка В.А., Леванчука А.О., Маляренка А.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відібрання малолітньої дитини, за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 14 жовтня 2014 року,

У травні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, в якому просила відібрати малолітню дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у її батька ОСОБА_5, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, та передати дитину матері.

Позивачка посилалась на те, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2013 року, яке набрало законної сили, визначено місце проживання їх малолітньої доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем проживання матері - ОСОБА_4 Після звернення до виконавчої служби з виконавчим листом від 02 квітня 2014 року ВДВС Фастівського МУЮ було відмовлено у відкритті виконавчого провадження та повернуто виконавчий документ з підстав відсутності заходів примусового виконання рішення.

Також позивачка зазначала, що відповідач відмовляється виконувати рішення суду у добровільному порядку. Вказувала, що після набрання вказаним рішенням законної сили вчинила відповідні дії, а саме здійснила реєстрацію дочки у квартирі АДРЕСА_1 та отримала виконавчий лист.

Заочним рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 14 жовтня 2014 року, позов задоволено. Ухвалено відібрати малолітню ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, від ОСОБА_5 та передати її матері ОСОБА_4

У касаційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно виходив з того, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2013 року, яке набрало законної сили, визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем проживання матері - ОСОБА_4 і вказане рішення суду є невиконаним. Будь-якого іншого судового рішення про зміну місця проживання дитини сторонами не надано.

За таких обставин суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що дії ОСОБА_5 щодо визначення місця проживання доньки ОСОБА_7 за своїм місцем проживання, тобто з батьком, є незаконними, за змістом ч. 2 ст. 163 СК України ОСОБА_4 має право вимагати відібрання дитини від ОСОБА_5, який тримає дитину у себе не на підставі закону або рішення суду.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій та з їх оцінкою.

Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при розгляді даної справи судами попередніх інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 відхилити.

Заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 14 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.