6-22182ск15 Про визнання нотаріальні дії приватного нотаріуса зі зняття заборони відчуження квартири та посвідчення договору купівлі-продажу квартири незаконними - 03.02.2016 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ліпінської Ілони Едуардівни про визнання дій незаконними за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 11 червня 2015 року,

У серпні 2014 року публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 28 грудня 2012 року приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ліпінська І.Е. зняла заборону відчуження та обтяження іпотекою квартири АДРЕСА_1, накладені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шатерніковою І.А. під час посвідчення договору іпотеки від 07 березня 2008 року, укладеного між ним, позивачем, та ОСОБА_5 Того ж дня нотаріус посвідчила договір купівлі-продажу цієї квартири, укладений між ліквідатором ФОП ОСОБА_5 - ОСОБА_6 - та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Х.О.Г." (далі - ТОВ ВКФ "Х.О.Г.").

Посилаючись на те, що нотаріус неправомірно, без згоди кредитора та за наявності невиконаного зобов'язання зняла заборону відчуження з квартири та посвідчила договір купівлі-продажу цієї ж квартири, позивач просив визнати нотаріальні дії приватного нотаріуса зі зняття заборони відчуження та посвідчення договору незаконними.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2015 року у задоволенні позову ПАТ "УкрСиббанк" відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 11 червня 2015 року рішення районного суду в частині відмови в задоволенні позову ПАТ "УкрСиббанк" про визнання дій приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ліпінської І.Е. із зняття заборони відчуження та обтяження іпотекою квартири АДРЕСА_1, вчинених приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шатерніковою І.А. під час посвідчення 07 березня 2008 року договору іпотеки, укладеного між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_5, незаконними. Провадження у справі в цій частині закрито.

У касаційній скарзі ПАТ "УкрСиббанк" просить скасувати ухвалу апеляційного суду в частині закриття провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, й направити справу в цій частині до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду справи.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Скасовуючи рішення районного суду та закриваючи провадження у справі в частині вимог ПАТ "УкрСиббанк" про визнання дій приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ліпінської І.Е. зі зняття заборони відчуження та обтяження іпотекою квартири, накладені під час посвідчення договору іпотеки від 07 березня 2008 року, апеляційний суд виходив із того, що, вчиняючи зазначені дії, нотаріус діяв як суб'єкт владних повноважень - державний реєстратор, а такі дії підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Судом установлено, що 28 грудня 2012 року приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ліпінська І.Е. зняла заборону відчуження та обтяження іпотекою квартири АДРЕСА_1, накладені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шатерніковою І.А. під час посвідчення договору іпотеки від 07 березня 2008 року, укладеного між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_5

Того ж дня вона посвідчила договір купівлі-продажу цієї квартири, укладений між ліквідатором ФОП ОСОБА_5 - ОСОБА_6 - та ТОВ ВКФ "Х.О.Г.".

Пред'являючи позов, ПАТ "УкрСиббанк" посилалось на те, що нотаріус неправомірно, без згоди кредитора та за наявності невиконаного зобов'язання зняла заборону відчуження квартири, тобто вчинила незаконні нотаріальні дії.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205, 310 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Апеляційний суд дійшов передчасного висновку про те, що спір виник у зв'язку зі здійсненням приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ліпінською І.Е. владних повноважень.

У преамбулі Закону України "Про нотаріат" (3425-12) визначено, що він встановлює порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні.

Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про нотаріат").

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених п.п. 4 і 6 ч. 2 ст. 9 цього Закону.

З наведених норм матеріального права слід дійти висновку, що приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ліпінська І.Е. поряд зі своїми основними функціями, покладеними на неї Законом України "Про нотаріат" (3425-12) і Порядком вчинення нотаріальних дій, виконує також і функції реєстратора відповідно до Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна і Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек.

Статтею 74 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції не дав оцінки тому, чи зняття заборони відчуження нерухомого майна - предмета іпотеки - є нотаріальною дією, яка вчиняється відповідно до Закону України "Про нотаріат" (3425-12) і Порядку вчинення нотаріальних дій при встановленні факту відсутності або припинення обтяження, чи є дією державного реєстратора, а також не звернув уваги на те, що банк не оскаржував дії приватного нотаріуса як реєстратора і не посилався на порушення відповідачем Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Тимчасовий порядок державної реєстрації іпотек.

Крім того, у порушення вимог ст. ст. 314, 315 ЦПК України апеляційний суд зазначив про скасування рішення суду в частині вимог ПАТ "УкрСиббанк" та в цій частині закрив провадження у справі, не вказавши яке рішення ним ухвалено в іншій частині рішення районного суду та в якій саме частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування ухвал судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 11 червня 2015 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.