6-38357св14 Про захист прав споживача, відшкодування майнової та моральної шкоди - 21.01.2015 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління благоустрою та житлової політики виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області про захист прав споживача, відшкодування майнової та моральної шкоди за касаційною скаргою Управління благоустрою та житлової політики виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2014 року,

У березні 2013 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 45" (далі - КП "ЖЕО № 45"), посилаючись на те, що 6 грудня 2012 року близько 12 год. 30 хв. останній під'їхав до будинку № 100 по вул. Димитрова в м. Кривому Розі Дніпропетровської області та припаркував навпроти під'їзду автомобіль "Джилі СК 1,5 Comfort", державний номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3 Через декілька хвилин подув сильний вітер та зламав висотну частину сухостійної тополі, яка стоїть в шести метрах від будинку № 100 за вказаною адресою. Дерево впало поперек проїжджої частини дороги між зазначеним будинком № 100 та магазином "Україна", пошкодивши автомобіль. ОСОБА_4 звернувся до КП "ЖЕО № 45" з проханням прийняти міри, внаслідок чого підприємством було направлено працівника, який ручною бензопилою розпиляв сухостійну тополю і склав її на узбіччі.

10 грудня 2012 року ОСОБА_4 особисто надав до КП "ЖЕО № 45" письмову заяву з проханням вислати представника для участі в огляді пошкодженого автомобіля за місцем його знаходження, однак представник не з'явився, після чого він отримав письмове повідомлення про відмову направлення представника.

Ураховуючи викладене, позивачі, уточнивши позовні вимоги, просили суд стягнути з належного відповідача - Управління благоустрою та житлової політики виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області, який несе відповідальність за стан зелених насаджень та своєчасність їх знешкодження, на користь ОСОБА_3 32 342 грн 01 коп. на відшкодування майнової шкоди та 10 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, на користь ОСОБА_4 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 квітня 2014 року, з урахуванням виправлення описки згідно з ухвалою суду від 5 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2014 року, позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з Управління благоустрою та житлової політики виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3 32 342 грн 01 коп. на відшкодування майнової шкоди, 2 тис. грн на відшкодування моральної шкоди. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі Управління благоустрою та житлової політики виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовити.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що Управління благоустрою та житлової політики виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області несе відповідальність за стан зелених насаджень та своєчасність їх знешкодження, виходячи не з балансової належності зелених насаджень, а з балансової належності будинку та обов'язків з його обслуговування на прибудинковій території якого знаходяться об'єкти благоустрою, тому воно повинно відповідати за завдану позивачу ОСОБА_3 майнову шкоду як власнику транспортного засобу, визначену відповідно до висновку експерта та в зв'язку з цим завдану їй моральну шкоду.

Проте погодитись із такими висновками суду не можна, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Таким вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 6 грудня 2012 року ОСОБА_4 припаркував автомобіль "Джилі СК 1,5 Comfort", державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, на тимчасову стоянку біля під`їзду будинку № 100 по вул. Димитрова в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, у результаті сильного вітру на автомобіль впало сухе дерево, внаслідок чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень, а його власнику завдано майнової та моральної шкоди.

Згідно з висновком експертного авто-товарознавчого дослідження від 22 лютого 2013 року № 61/13 шкода, завдана власнику пошкодженням автомобіля "Джиллі СК 1,5 Comfort", державний номерний знак НОМЕР_1, становить 31 492 грн 01 коп.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі винною особою, яка її завдала.

Разом з тим згідно зі ст. 1166 ЦК України єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 2.1, 5.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (z0880-06) (далі - Правила), на конкурсних засадах державними або місцевими органами влади призначаються підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства та є їх балансоутримувачами.

На підставі п. 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі цих об'єктів.

Таким чином, балансоутримувачем зелених насаджень є лише вповноважене органами місцевого самоврядування на конкурсних засадах підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.

У випадку відсутності вповноваженого у встановленому законом порядку балансоутримувача, відповідно до п. 5.5. Правил відповідальними за утримання зелених насаджень і належний догляд за ними є місцеві органи самоврядування.

Пунктом 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 року № 1045 (1045-2006-п) , видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється, зокрема, за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради на підставі ордера.

Згідно з рішенням Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 24 грудня 2008 року № 2918 повноваження по проведенню робіт з обстеження зелених насаджень, а також контроль за їх станом має здійснюватися виконавчими комітетами районних у місті рад.

Проте суди не врахували, що контроль за станом зелених насаджень має здійснювати виконавчий комітет районної у місті ради, а не міської ради.

Разом з тим на підставі п. 1.1. Положення про управління благоустрою та житлової політики виконкому міської ради Управління благоустрою та житлової політики виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області є самостійним структурним підрозділом виконавчого комітету міської ради, яке у відповідності до п. 3.24 цього Положення зобов'язане в межах наданих повноважень координувати проведення робіт із благоустрою та озеленення території міста.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Однак суди не надали належної оцінки доказам, на підставі яких дійшли висновку про те, що балансоутримувачем об'єктів благоустрою у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, у тому числі будинку № 100 по вул. Димитрова, є Управління благоустрою та житлової політики виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області.

Крім того, відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) , який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Таким чином, вирішуючи спір, суди зазначених вимог закону не врахували, у порушення вимог ст. ст. 212 - 214, 315 ЦПК України не з'ясували належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог; які правовідносини сторін випливають з установлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; не перевірили чи був застрахований транспортний засіб і чи не відшкодована шкода потерпілому іншими особами, зокрема, страховими компаніями та дійшли передчасного висновку про стягнення грошових коштів на відшкодування шкоди з Управління благоустрою та житлової політики виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області.

При цьому від правильного визначення того, яка норма матеріального права підлягає застосуванню до цих правовідносин, залежить застосування наслідків цивільно-правової відповідальності та доведення наявності/відсутності вини заподіювача шкоди.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатись законними й обґрунтованими, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Управління благоустрою та житлової політики виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області задовольнити частково.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.