6-39194св14 Про стягнення вартості не облікованої електричної енергії - 21.01.2015 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до ОСОБА_3, третя особа - державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго", про стягнення вартості не облікованої електричної енергії за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 24 вересня 2014 року,

У лютому 2014 року відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі - ВАТ "Запоріжжяобленерго") в особі Східної групи по обслуговуванню побутових споживачів звернулось до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 22 листопада 2013 року за місцем проживання відповідача, у квартирі АДРЕСА_1 було виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення (1357-99-п) (далі - Правила), а саме самовільне підключення електропроводки до електромережі іншого власника мереж, з порушенням схеми обліку, комутація з побутовою електроустановкою, при відключених після облікових нульових автоматів, вимикачів унаслідок чого електрична енергія споживалася, але електролічильником не враховувалась, про що складено відповідний акт. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути із ОСОБА_3 на його користь суму безобліково спожитої електричної енергії в розмірі 7 069 грн 25 коп. та судові витрати.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 серпня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 24 вересня 2014 року, у задоволенні позову ВАТ "Запоріжжяобленерго" відмовлено.

У касаційній скарзі ВАТ "Запоріжжяобленерго", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову ВАТ "Запоріжжяобленерго", суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачем не доведе факт самовільного підключення ОСОБА_3 до електромережі. При цьому суди послались на те, що ОСОБА_3 не повинен нести відповідальність за порушення, які існують за межами його балансової належності, ураховуючи те, що поверховий розподільчий щит, у якому було виявлено порушення, знаходиться у віданні МКП "Основаніє" м. Запоріжжя, та розташований у тамбурі і до нього є вільний доступ.

Проте погодитись із таким висновком суддів не можна, оскільки суди дійшли його з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 8 травня 2012 року між ОСОБА_3, власником квартири АДРЕСА_1 та ВАТ "Запоріжжяобленерго" укладено договір користування електричною енергією (а.с. 9). 22 листопада 2013 року представниками ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Східної групи по обслуговуванню побутових споживачів було виявлено порушення Правил, а саме самовільне підключення електропроводки до електромережі іншого власника мереж, з порушенням схеми обліку, комутація з побутовою електроустрнановкою, при відключених після облікових нульових автоматів, вимикачів унаслідок чого електрична енергія споживалася, але електролічильником не враховувалась, про що складено відповідний акт (а.с. 6).

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст. ст. 24- 27 Закону України "Про електроенергетику", Правилами та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562 (z0782-06) (далі - Методика).

Постачання фізичним особам електроенергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією.

Виходячи з положень ст. ст. 6, 626- 631, 526 ЦК України укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України (435-15) та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою ч. 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачається, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил.

Крім того, порядок складання актів про порушення споживачем Правил користування електричною енергією (1357-99-п) передбачений п. 53 Правил, відповідно до якого у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Наявний у справі акт № 00134511 від 22 листопада 2013 року містить три підписи представників енергопостачальника із зазначенням факту порушення, а саме самовільне підключення електропроводки до електромережі іншого власника мереж, з порушенням схеми обліку, комутація з побутовою електроустановкою, при відключених після облікових нульових автоматів, вимикачів (а.с. 6) та не містить підпис споживача - ОСОБА_3, у зв'язку з відмовою його від підпису, про що є відповідна позначка.

Не приймаючи зазначений акт як доказ вини ОСОБА_3 у безобліковому споживанні електроенергії, суди у порушення вимог ст. ст. 212- 214, 315 ЦПК України не дали йому правової оцінки відповідно до вимог наведених вище положень закону та не навели правової норми, яка би звільняла відповідача від відповідальності.

Крім того, пославшись на те, що щитова знаходиться у тамбурі, до якої є вільний доступ, суди не звернули уваги на положення ч. 4 ст. 319 ст. 611 ЦК України, ст. ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику" про те, що власність зобов'язує, і саме власник несе відповідальність за порушення умов договору й за своє майно та його збереження.

Оскільки допущені судом першої інстанції порушення не були усунені апеляційним судом, що призвело до неправильного вирішення спору, ухвалені судові рішення не можуть вважатись законними й обґрунтованими та відповідно до ч. 3 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" задовольнити частково.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 24 вересня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.