Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Ступак О.В., Дьоміної О.О., Штелик С.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Фідокомбанк", треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 01 квітня 2014 року,

У серпні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 28 вересня 2010 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 вчинено виконавчий напис за реєстровим № 4622, яким запропоновано звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка на праві власності належить йому і третім особам у справі: ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_8, та за рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири, задовольнити вимоги ПАТ "Ерсте Банк", який є правонаступником ВАТ "Ерсте Банк", у розмірі 64359,19 доларів США, що еквівалентно 508 965 грн 35 коп. Вважає, що виконавчий напис є незаконним, таким, що вчинений з порушенням чинного законодавства, оскільки було порушено приписи ст. 35 Закону України "Про іпотеку" в частині завчасного направлення іпотекодавцю та боржнику письмової вимоги про усунення порушень з наданням строку на виконання не менш 30 днів та порушенням розрахунків заборгованості.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив визнати виконавчий напис, вчинений 28 вересня 2010 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, за реєстровим № 4622 про звернення стягнення на вказану квартиру таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 січня 2014 року позов задоволено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 01 квітня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні указаного позову, апеляційний суд, дослідивши докази у справі і надавши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212, 303, 304 ЦПК України, а також врахувавши обставини справи, обґрунтовано виходив з недоведеності та безпідставності заявлених позовних вимог.

На підставі наявних у матеріалах справи доказів суд дійшов правильного висновку, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом дотримано вимог Закону України "Про іпотеку" (898-15) , Закону України "Про нотаріат" (3425-12) , Інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (z0283-04) , зокрема, отримано документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (1172-99-п) .

При цьому суд встановив, що до заяви про вчинення виконавчого напису було додано копію направленого боржникам повідомлення - вимоги від 23 червня 2009 року, яке ними отримано 23 липня 2009 року, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, отже, рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 01 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.