Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Колодійчук В.М., розглянувши касаційну скаргу комунального підприємства "Ізмаїлфарм" на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 12 листопада 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства "Ізмаїлфарм" про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що з 1974 року вона працювала в аптеці № 180 на посадах спочатку ручника, потім асистента, а з 1979 року на посаді фармацевта. В зв'язку з реорганізацією аптеки № 180 була переведена в ПО "Фармація", АФ "Фармація", ВАТ "Фармація", з 15 травня 2002 року працювала в аптеці № 1 комунального підприємства "Ізмаїлфарм". Наказом № 111 від 26 листопада 2013 року була звільнена за ст. 40 п. 1 КЗпП України за скороченням штату працівників.

Вважаючи своє звільнення незаконним, позивач просила суд визнати наказ № 111 від 26 листопада 2013 року незаконним поновити її на посаді фармацевта та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12 листопада 2014 року, позов задоволено.

Визнано наказ № 111 від 26 листопада 2013року про звільнення ОСОБА_2 за ст. 40 п.1 КЗпП України за скороченням штату працівників незаконним.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді фармацевта комунального підприємства "Ізмаїлфарм".

Стягнуто з комунального підприємства "Ізмаїлфарм" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 13 009 грн 71 коп., з утриманням з вказаної суми усіх обов'язкових платежів.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 2 274 грн 13 коп. допущено до негайного виконання.

У касаційній скарзі комунальне підприємство "Ізмаїлфарм" просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити у справі нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвалюючи у справі судове рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з доведеності факту порушення відповідачем трудового законодавства при звільненні позивача із займаної посади. Інші задоволені судом першої інстанції позовні вимоги є похідними.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи допущено порушення норм процесуального чи матеріального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування судових рішень.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України, суддя

Комунальному підприємству "Ізмаїлфарм" у відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства "Ізмаїлфарм" про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.