Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Колодійчука В.М., Висоцької В.С., Умнової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства "Теплоенергетик" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за використану теплову енергію, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2014 року,

У червні 2013 року КП "Теплоенергетик" звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просило суд ухвалити рішення, яким стягнути із ОСОБА_4 заборгованість за використану теплову енергію за період з жовтня 2011 року по лютий 2013 року, яка з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання зобов'язань становить 2 342 грн 94 коп., а також 3% річних від простроченої суми.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між сторонами існують договірні відносини щодо надання послуг з теплопостачання. Відповідач є споживачем послуг у квартирі АДРЕСА_1. Позивач виконує взяті на себе зобов'язання у повному обсязі, однак відповідач не сплачувала у повній сумі кошти за надані послуги, у зв'язку з чим за період з жовтня 2011 року по 01 лютого 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 2 339 грн 34 коп, яку добровільно не погашає.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 квітня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2014 року, позовні вимоги КП "Теплоенергетик" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь КП "Теплоенергетик" 2 342 грн 94 коп. заборгованості по оплаті за використану теплову енергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, у розмірі 18 грн 17 коп. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення заявлених позовних вимог суд першої інстанції виходив із наявності правових підстав для їх задоволення.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення заявлених позовних вимог, при цьому судами правильно застосовано положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) та ст. 526 ЦК України, зазначивши про те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , а споживач зобов'язаний сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанції, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно і всебічно досліджено та оцінено обставини у справі, а матеріали справи та доводи касаційної скарги не свідчать про порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, крім того наведенні у касаційній скарзі доводи стосуються переоцінки доказів, наданих сторонами, та не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржених судових рішень, а тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.