Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Парінової І.К., Демяносова М.В., Маляренка А.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного підприємства "Міловське", третя особа - відділ Держземагентства у Балаклійському районі Харківської області, про розірвання договорів оренди земельних ділянокю, за касаційною скаргою приватного підприємства "Міловське" на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 06 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 28 жовтня 2015 року,

У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до приватного підприємства "Міловське" (далі - ПП "Міловське"), обґрунтовуючи вимоги тим, що на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 27 грудня 2002 року серії НОМЕР_1 вона є власником земельних ділянок площею 1,4222 га та 4,2665 га. 18 травня 2007 року вона уклала з ПП "Міловське" два договори оренди земельних ділянок, на підставі яких вона передала в оренду відповідачу вищезазначені земельні ділянки на 10 років. Також, 18 травня 2007 року між нею та відповідачем були підписані акти визначення меж земельних ділянок в натурі та акт прийому-передачі земельних ділянок. Посилаючись на те, що відповідач протягом 8 років належним чином не виконує умови вказаних договорів в частині своєчасної та у повному обсязі оплати за користування належними їй земельними ділянками, ОСОБА_4 просила достроково розірвати зазначені договори оренди землі, укладені з відповідачем.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 06 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області 28 жовтня 2015 року, позов задоволено. Розірвано договори оренди земельної ділянки, укладені 18 травня 2007 року між ОСОБА_4 та ПП "Міловське", в особі директора Янжули Ю.О., зареєстровані у Балаклійському районному відділі Харківської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 19 вересня 2007 року за № 040768300026 на земельну ділянку площею 1,4222 га та за № 040768300027 на земельну ділянку площею 4,2665 га. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ПП "Міловське" просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду й ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги висновків судів не спростовують.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням встановлених обставин і вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, виходячи із того, що відповідач систематично порушував взяті на себе за договорами зобов'язання щодо сплати орендної плати в обумовлені договорами строки, дійшов правильного висновку про те, що у силу п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України, положень ст. ст. 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі" зазначені неправомірні дії відповідача є підставою для розірвання спірних договорів оренди землі.

Таку ж правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12.

Доводи касаційної скарги щодо проведення розрахунку із позивачем спростовуються матеріалами справи, були предметом дослідження судів попередніх інстанції та не знайшли свого підтвердження.

Так, зокрема, згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи від 06 червня 2015 року № 3971 підписи у розрахунково-платіжних відомостях за грудень 2008 року, жовтень 2009 року, за 2010 рік, за грудень 2011 року, за 2012 рік та за листопад 2013 року виконані не ОСОБА_4, а іншою особою (а. с. 179-206). Також суди правильно вказали, що позивач не надавала своєї згоди на заміну оплати за користування належними їй земельними ділянками із грошової на натуральну.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, викладених в оскаржуваних рішеннях, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції, висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору, тому колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу приватного підприємства "Міловське" відхилити.

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 06 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 28 жовтня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.