Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Закропивного О.В., Лесько А.О., Луспеника Д.Д.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Перемильської сільської ради Горохівського району Волинської області, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання права власності на спадкове майно, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Горохівського районного суду Волинської області від 23 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 2 квітня 2014 року,
в с т а н о в и л а:
У червні 2014 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_10, після смерті якої залишилося спадкове майно. Згідно запису в погосподарській книзі Перемильської сільської ради за ОСОБА_10 значиться житловий будинок АДРЕСА_1. Спадкодавець до дня смерті проживала у вищевказаному житловому будинку одна, дітей у шлюбі із чоловіком ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, не мала. Спадкоємцем за заповітом майна померлої ОСОБА_10 є ОСОБА_8 Спадкоємцями за законом майна померлого ОСОБА_11 (як діти від першого шлюбу) та майна померлої ОСОБА_10 (як діти чоловіка за правом представлення) є ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Зазначають, що ОСОБА_10 за свого життя була віруючою людиною, яка завжди ходила до церкви, дотримувалася церковних канонів та не працювала у дні великих релігійних свят. Оскільки 7 липня 2009 року відзначалося одне з великих релігійних свят - Різдво предтечі й хрестителя Господнього Іоанна, тому ОСОБА_10 у цей день не могла скласти вищевказаний заповіт на користь відповідача ОСОБА_8 та посвідчити його у сільській раді. Крім того, позивачі зазначають, що ОСОБА_11 проживав у вищевказаному житловому будинку, починаючи з 2 лютого 1989 року, а тому він, як член колгоспного двору, мав право на 1/2 частину цього будинку. У зв'язку з вищенаведеним просять визнати заповіт, складений ОСОБА_10 7 липня 2009 року на користь ОСОБА_8, недійсним, та визнати за кожним з них право власності на 1/10 частину вищевказаного житлового будинку з побутовими та господарськими будівлями і спорудами.
Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 23 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 2 квітня 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Зокрема, суд першої та апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про те, що складений заповіт відповідає вимогам ст. ст. 203, 1247 ЦК України, а тому відсутні правові підстави для визнання його недійсним.
Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Горохівського районного суду Волинської області від 23 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 2 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
О.В. Закропивний
А.О. Лесько
Д.Д. Луспеник