6-25921св14 Про розірвання кредитного договору, стягнення суми заборгованості за кредитним договором - 14.01.2015 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом кредитної спілки "Народна довіра" до ОСОБА_3 в своїх інтересах і як правонаступник ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про розірвання кредитного договору, стягнення суми заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Херсонської області від 11 березня 2014 року,

У червні 2013 року кредитна спілка "Народна довіра" (далі - КС "Народна довіра") звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 2 вересня 2011 року між спілкою та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 40 тис. грн зі сплатою 5 % річних з кінцевим строком повернення до 20 вересня 2014 року. На забезпечення виконання зобов'язань за цим договором між спілкою та ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір поруки. Оскільки позичальник та поручителі не виконували зобов'язання за цими договорами, на вимоги банку не реагували, утворилась заборгованість у розмірі 56 575 грн 35 коп., яку позивач просив стягнути солідарно на його користь з відповідачів.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 21 листопада 2013 року у задоволенні позову КС "Народна довіра" відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 11 березня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення. Позов кредитної спілки "Народна довіра" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь КС "Народна довіра" заборгованість за кредитним договором у розмірі 53 488 грн 96 коп. та судові витрати у розмірі 468 грн 38 коп. з кожного.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для стягнення з поручителів у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором після смерті боржника, ОСОБА_4, немає, оскільки поручителі не давали згоди відповідати за нових боржників - спадкоємців боржника.

Такі висновки суду першої інстанції в частині, що стосуються ОСОБА_6, є правильними.

Скасовуючи рішення районного суду і ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що згідно з умовами договору поруки поручителі зобов'язались відповідати по зобов'язанням боржника в повному обсязі, а тому є підстави солідарного стягнення з поручителів заборгованості за кредитним договором. Крім того, зазначив, що ОСОБА_3 як єдиний спадкоємець ОСОБА_4, прийняла спадщину, тому повинна відповідати також і в межах спадкової маси.

Проте повністю погодитись із таким висновком апеляційного суду не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду в частині позовних вимог до ОСОБА_6 не відповідає.

Судами встановлено, що 2 вересня 2011 року між КС "Народна довіра" та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 40 тис. грн з кінцевим строком повернення до 20 вересня 2014 року. На виконання умов вказаного договору між КС "Народна довіра" та ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 було укладено договір поруки.

Оскільки ОСОБА_4 та поручителі не виконували умови договорів, на вимогу кредитора не реагували, утворилась заборгованість у розмірі 37 342 грн 43 коп. у зв'язку з чим їм було надіслано вимогу про дострокове виконання зобов'язання за кредитним договором та повернення суми позики та передбачених договором відсотків у повному обсязі.

Також судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті заведено спадкову справу, спадкоємцями майна померлого є його мати - ОСОБА_7, дружина померлого - ОСОБА_8, донька померлого - ОСОБА_9 та син померлого - ОСОБА_5, який відмовився від спадщини на користь ОСОБА_3

Згідно з ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до ст. 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

На підставі ч. 1 ст. 608 цього Кодексу зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Згідно зі ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у моменті її смерті.

З аналізу вказаних статей вбачається, що у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року № 6 - 18 цс 13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України. Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув.

Крім того, у абз. 4, 5 п. 32 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" (v0005740-12) судам роз'яснено, що відповідно до ст. 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником, а згідно зі ст. 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Таким чином на поручителів може бути покладено відповідальність за порушення боржником обов'язку щодо виконання зобов'язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності у позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за будь-якого нового боржника, зафіксоване в тому числі у договорі поруки.

Суд першої інстанції вірно вважав, що підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя, ОСОБА_6 після смерті боржника ОСОБА_4 немає, оскільки поручитель не давав згоди відповідати за нових боржників - спадкоємців ОСОБА_4

Апеляційний суд, скасувавши правильне по суті рішення, вважав, що оскільки письмова вимога кредитора про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором залишена без задоволення, то слід проводити стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів в солідарному порядку, у тому числі і з ОСОБА_6

Такі висновки апеляційного суду є помилковими, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 554, ст. ст. 523, 553, 559, 1281 ЦК України на поручителя може бути покладено обов'язок щодо належного виконання зобов'язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності правонаступника позичальника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за нового боржника, однак апеляційний суд не врахував, що спірний договір поруки не передбачає відповідальності поручителя ОСОБА_6 за виконання договору новим боржником.

Прохання касаційної скарги про скасування рішення апеляційного суду в повному обсязі, тобто і в частині позовних вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_5 безпідставні, оскільки згідно зі ст. ст. 10, 11, 335 ЦПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення за зверненням фізичних осіб. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 касаційні скарги не подавали, ОСОБА_6 не уповноважували на захист їх інтересів. Крім того, до ОСОБА_3 позов задоволено не лише як до поручителя, але і як до спадкоємця ОСОБА_4

Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом було скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Херсонської області від 11 березня 2014 року в частині позовних вимог кредитної спілки "Народна довіра" до ОСОБА_6 скасувати, залишити в цій частині в силі рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 21 листопада 2013 року.