Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

суддів: Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г., Мартинюка В.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та задоволення вимог кредитора, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 07 жовтня 2015 року,

У жовтні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") звернулося до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначило, що 09 червня 2005 року між банком та позичальником укладено кредитний договір № 1547 pvi-06-05, відповідно до якого відповідач отримала у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси у сумі 80 000 доларів США з терміном повного погашення кредиту до 09 червня 2020 року з процентною ставкою 11 % річних.

Відповідно до пункту 3.2 договору, ОСОБА_4 зобов'язалася щомісяця в термін до 10 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредитних ресурсах у складі щомісячного ануїтетного платежу, розмір якого становить 910,00 доларів США.

19 червня 2007 року між банком та позичальником укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси у сумі 230 000 доларів США з оплатою по процентній ставці 11 % річних, які позичальник зобов'язалася повернути повністю до 09 червня 2020 року шляхом здійснення щомісячних, в термін до 10 числа кожного місяця, сплат у розмірі 2 216 гривень 85 копійок.

17 червня 2013 року банком та ОСОБА_4 укладено додаткову угоду № 2 до договору та угоди № 1, за умовами якої остання зобов'язалася щомісяця, в термін з 01 до 10 числа кожного місяця, починаючи з липня 2013 року по червень 2014 року включно, здійснювати погашення заборгованості по кредитних ресурсах у складі щомісячного ануїтетного платежу, розмір якого за цим договором становить 2 000 доларів США.

На забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, 09 червня 2005 року між банком і ОСОБА_5 укладено договір поруки, відповідно до якого останній зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань.

Оскільки відповідач умови кредитного договору належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 26 червня 2014 року утворилася заборгованість у розмірі 3 681 624 гривні 55 копійок, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 200 984 долари США, що еквівалентно 2 690 654 гривням 61 копійці; заборгованості за відсотками - 72 544, 43 долари США, що еквівалентно 862 901 гривні 49 копійкам; заборгованості по щомісячній комісії - 95 972 гривні 08 копійок та заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків за користування кредитними коштами і комісії - 332 093 гривні 37 копійок, яку позивач просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку на свою користь.

Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 07 жовтня 2015 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" суму заборгованості за кредитним договором № 1547pvi-06-05 від 09 червня 2005 року, що складається з: 200 984 доларів США, що за курсом НБУ станом на 26 червня 2014 року становить 2 690 654, 61 грн.,- суми заборгованості по тілу кредиту; 72 544, 43 доларів США, що за курсом НБУ станом на 26 червня 2014 року становить 862 901, 49 грн., - суми заборгованості по відсотках; 95 972, 08 грн., - заборгованості по щомісячній комісії; 332 093,37 грн., - заборгованості за пенею за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків за користування кредитними коштами та комісії, загальним розміром 3 681 624, 55 грн.

Вирішено питання про стягнення судового збору.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позову до ОСОБА_5 та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.

Ухвалюючи рішення в частині вимог про стягнення заборгованості з поручителя, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно виходив із того, що позивач протягом шести місяців від дня настання строку погашення кожного чергового платежу банк не пред'явив вимоги до поручителя про погашення заборгованості за кредитом, а тому з урахуванням вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

В іншій частині рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду не оскаржуються, а тому не підлягають перегляду в касаційному порядку.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" відхилити.

Заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 07 жовтня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.