Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Закропивного О.В., Мартинюка В.І.,

Хопти С.Ф., Червинської М.Є.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 жовтня 2014 року у справі за позовом прокурора м. Тернополя в інтересах держави в особі Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка до ОСОБА_3, третя особа - відділ освіти Гусятинської районної державної адміністрації, про стягнення коштів за навчання,

У березні 2014 року прокурор м. Тернополя в інтересах держави в особі Тернопільського педагогічного університету імені В. Гнатюка звернувся до суду з указаним вище позовом до ОСОБА_3, посилаючись на те, що відповідачка на підставі цільового направлення, виданого управлінням освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації, навчалася на факультеті іноземних мов за напрямом підготовки "філологія (німецька мова і література)" на бюджетній основі у Тернопільському національному педагогічному університеті ім. В. Гнатюка. Відповідно до умов укладених з нею угод та вимог чинного законодавства після закінчення навчання ОСОБА_3 зобов'язана була прибути до 15 серпня 2013 року на місце працевлаштування, укласти трудовий договір та відпрацювати у роботодавця на обраній посаді згідно з терміном, визначеним у трудовому договорі. Однак відповідачка цих умов не виконала, тому зобов'язана відшкодувати кошти, затрачені державою на її навчання у сумі 80 869 грн 89 коп., з яких 40 854 грн 4 коп. - за навчання, 40 042 грн 49 коп. - виплачена стипендія.

Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 27 червня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 11 вересня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 кошти, затрачені державним вищим навчальним закладом Тернопільським національним педагогічним університетом імені В. Гнатюка на її навчання в сумі 80 869 грн 89 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 жовтня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження.

У поданій заяві представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить переглянути ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 жовтня 2014 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону, що потягло ухвалення різних за змістом рішень у подібних правовідносинах. Так, заявник зазначає, що судом касаційної інстанції неоднаково застосовані норми Указу Президента України від 23 січня 1996 року № 77/96 "Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів" (77/96) .

Згідно із ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

На підтвердження своїх доводів заявник долучив до заяви копії ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 червня 2014 року та від 16 квітня 2014 року.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 "Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України" (v0011740-11) під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Із доданих до заяви копій ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 червня 2014 року та від 16 квітня 2014 року випливає різне визначення предмета регулювання правових норм, різні підстави та зміст позовних вимог й різні фактичні обставини у порівнянні із судовим рішенням, про перегляд якого подається заява.

Таким чином, зі змісту доданих копій ухвал не вбачається неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску справи за заявою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 жовтня 2014 року у справі за позовом прокурора м. Тернополя в інтересах держави в особі Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка до ОСОБА_3, третя особа - відділ освіти Гусятинської районної державної адміністрації, про стягнення коштів за навчання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.