6-46726зп14 Про відмову допустити до перегляду Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - 12.01.2015 Прийняття

розглянувши заяву ОСОБА_3, подану представником - ОСОБА_4, про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2014 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю "Монолітбудкомплект" про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У листопаді 2013 року публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру" (далі - ПАТ "Банк Кіпру") звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 29 червня 2010 року з товариством з обмеженою відповідальністю "Монолітбудкомплект" (далі - ТОВ "Монолітбудкомплект") укладено кредитний договір, за умовами якого останньому надано грошові кошти у межах відкритої відновлювальної кредитної лінії у розмірі 6 475 339 грн на строк до 27 грудня 2017 року зі сплатою 20,5 % річних за користування кредитом. Взяті на себе зобов'язання позичальник не виконав, у зв'язку з чим станом на 14 листопада 2013 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 9 291 346 грн 90 коп.

Оскільки відповідач ОСОБА_3 згідно з договором поруки від 29 червня 2010 року поручився перед кредитором за виконання ТОВ "Монолітбудкомплект" свого зобов'язання, то позивач просив суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором у розмірі 9 291 346 грн 90 коп.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 квітня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 3 липня 2014 року, позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ТОВ "Монолітбудкомплект" заборгованість за кредитним договором від 29 червня 2010 року в розмірі 9 291 346 грн 90 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 3 липня 2014 року залишено без змін.

У 17 грудня 2014 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3, подана представником - ОСОБА_4, про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2014 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону, а саме ч. 1 ст. 559 ЦК України.

На підтвердження викладених у заяві доводів заявником додано копії ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2014 року (6-33584св14) та від 5 листопада 2014 року (6-36985св14), що постановлені за результатом розгляду, на його думку, аналогічних справ.

Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

При постановленні ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2014 року, суд погодився з рішеннями судів нижчих інстанцій, які виходили із того, що ОСОБА_3 не довів своїх вимог про те, що позичальник кредитних коштів не отримував, а інших доводів відповідач в суді не заявляв і лише це було предметом судового розгляду.

Зі змісту заяви та доданих до неї копій судових рішень не вбачається неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки із доданих до заяви судових рішень не вбачається однакових фактичних обставин та подібних правовідносин у порівнянні з судовим рішенням, яке оскаржується.

Оскільки неоднакового застосування норми матеріального права не було, а виникли питання щодо доведення вимог, що є застосуванням норм процесуального права і вони не є підставою для допуску до провадження, то в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску справи за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю "Монолітбудкомплект" про стягнення заборгованості за кредитним договором до провадження Верховного Суду України відмовити.