Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Колодійчук В.М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 28 листопада 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

У грудні 2013 року ТОВ "Кредитні ініціативи" звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило суд ухвалити рішення, яким стягнути із ОСОБА_2 на свою користь 625 561 грн 11 коп. кредитної заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19 лютого 2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно умов якого банк надав останньому кредит в сумі 50 тис. доларів США, а відповідач зобов'язався, в порядку та на умовах визначених кредитним договором, повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі.

28 листопада 2012 року між банком і ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" було укладено договір факторингу, за умовами якого банк відступив фактору свої права вимоги до відповідача по вказаному кредитному договору. Того ж дня, 28 листопада 2012 року між ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" і ТОВ "Кредитні ініціативи" було укладено договір факторингу, відповідно до якого компанія відступила позивачу свої права вимоги до ОСОБА_2 по вищезазначеному кредитному договору.

Посилаючись на викладене та зазначаючи, що відповідачем зобов'язання стосовно умов повернення кредиту належним чином не виконуються, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, позивач просив стягнути на його користь кредитну заборгованість, а також стягнути понесені судові витрати.

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 10 червня 2014 року позовні вимоги ТОВ "Кредитні ініціативи" залишено без задоволення.

Рішенням апеляційного Вінницької області від 28 листопада 2014 року рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 10 червня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким заявлені позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 387 333 грн 89 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судом апеляційної інстанції, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно і всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.

Ухвалюючи рішення у справі, судом апеляційної інстанції здійснено обґрунтований висновок про часткове задоволення заявлених позовних вимог, оскільки відповідач отримавши від банку кошти у кредит, свої зобов'язання зі сплати процентів за користування грошима не виконує, а тому апеляційним судом правильно застосовано при вирішенні вказаного спору вимоги ст. 526 ЦК України, зазначивши про те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , при цьому апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що неналежне повідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору, за умови невиконання боржником грошового зобов'язання, не є підставою для звільнення боржника від виконання кредитних зобов'язань.

Також слід зазначити, що посилання ОСОБА_2 на те, що заборгованість за кредитним договором повністю погашена за рахунок реалізації іпотечного майна, на увагу не заслуговує, оскільки останнім не доведено, що реалізація іпотечного майна відбулась, а також надано належних доказів, які б свідчили про повне погашення заборгованості, про що обґрунтовано зазначено у судовому рішенні апеляційного суду.

Зі змісту оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції і доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути, особі яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.