6-41431зп14 Про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування завданої моральної шкоди - 12.01.2015 Прийняття

розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Аморіно Кідц", ОСОБА_4, ОСОБА_5 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування завданої моральної шкоди,

У вересні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 6 серпня 2013 року в судових засіданнях у цивільній справі за її позовом до відповідача про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та відшкодування моральної шкоди представник товариства з обмеженою відповідальністю "Аморіно Кідц" (далі - ТОВ "Аморіно Кідц"), ОСОБА_4 та адвокат представника ТОВ "Аморіно Кідц" ОСОБА_5 поширили неправдиву інформацію про те, що позивач є непрофесійним та некваліфікованим працівником.

Вважаючи дану інформацію недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, посилаючись на норми ст. ст. 23, 277, 299 ЦК України, просила стягнути з ОСОБА_5 на її користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 15 тис. грн, стягнути з директора ТОВ "Аморіно Кідц" ОСОБА_4 на її користь у відшкодування моральної шкоди 15 тис. грн, визнати недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, порушує права, ганьбить ділову репутацію позивача, інформацію, що "позивач не професійний та не кваліфікований", яка була поширена представником ТОВ "Аморіно Кідц" ОСОБА_4 та адвокатом ТОВ "Аморіно Кідц" ОСОБА_5 в Солом'янському районному суді м. Києва в судовому засіданні 6 серпня 2013, та зобов'язати відповідачів спростувати недостовірну інформацію, поширену ними у спосіб найбільш близький до способу її поширення, шляхом офіційного вибачення перед позивачем письмово та усно на судовому засіданні.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 19 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 8 липня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 серпня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3

У поданій заяві ОСОБА_3 просить переглянути ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 серпня 2014 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону, що потягло ухвалення різних за змістом рішень у подібних правовідносинах. Так, заявник зазначає, що судом касаційної інстанції неоднаково застосовані норми ст. 32 Конституції України, ст. 277 ЦК України.

Згідно із ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

На підтвердження своїх доводів заявник долучив до заяви копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 листопада 2013 року.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 "Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України" (v0011740-11) під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Із доданої до заяви копії ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 листопада 2013 року випливає різне визначення предмета регулювання правових норм, різні підстави та зміст позовних вимог й різні фактичні обставини у порівнянні із судовим рішенням, про перегляд якого подається заява.

Крім того, доводи заяви стосуються доведення позовних вимог, що є застосуванням норм процесуального права, але вони згідно зі ст. 355 ЦПК України не є підставою для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Таким чином, зі змісту доданої копії ухвали не вбачається неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску справи за заявою ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Аморіно Кідц", ОСОБА_4, ОСОБА_5 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування завданої моральної шкоди відмовити.