Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Закропивний О.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Березнівського районного суду Рівненської області 5 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 8 грудня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування,

ОСОБА_2 звернулася до суду позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування від 18 липня 2007 року № 2207, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з підстав, передбачених ст. 228 ЦК України. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ОСОБА_4 не займалася особисто збором правовстановлюючих документів, необхідних для посвідчення договору дарування житлового будинку із надвірними будівлями по АДРЕСА_1, а цим займалася дружина відповідача - ОСОБА_5, не маючи при цьому відповідних повноважень на представництво ОСОБА_4 У зв'язку з цим, вона вважала недійсним договір дарування через посягання на суспільні економічні та соціальні основи держави і спрямованого порушення конституційних прав її матері - ОСОБА_4, а тому просила задовольнити позов.

Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області 5 листопада 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 8 грудня 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення її позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень й доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності вказаних судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Оскільки вищезазначена касаційна скарга розглянута судом касаційної інстанції по суті й у відкритті касаційного провадження відмовлено на підставі п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України, судовий збір за подання та розгляд касаційної скарги поверненню не підлягає (Постанова Верховного Суду України від 12 листопада 2014 року № 6-138цс14).

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Березнівського районного суду Рівненської області 5 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 8 грудня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування, відмовити.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.