Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Хопти С.Ф., Журавель В.І., Штелик С.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", третя особа - Ленінський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, про звільнення заставленого майна з-під арешту за касаційною скаргою дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 24 вересня 2015 року,

У березні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 19 жовтня 2005 року між ним та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит в сумі 21 392 грн з кінцевим терміном поверненням 18 жовтня 2010 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_4 надав у заставу автомобіль DACIA SUPERNOVA 1.4, 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1. 4 листопада 2005 року позивач зареєстрував відомості про обтяження автомобіля в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Зазначав, що рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 7 грудня 2010 року банку було надано повноваження на продаж предмету застави, але 11 липня 2012 року, 8 лютого 2014 року, 22 лютого 2014 року та 8 жовтня 2014 року Ленінським відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_4 на праві власності.

Позивач вважав, що Ленінський ВДВС Миколаївського МУЮ не мав правових підстав для звернення стягнення та накладання арешту на заставлене майно на користь стягувачів, які не є заставодержателями.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд звільнити з-під арештів вказаний автомобіль.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 3 липня 2015 року у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 24 вересня 2015 року рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов

ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Звільнено з-під арештів, накладених Ленінським відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції на підставі постанов від 11 липня 2012 року, 8 лютого 2014 року, 22 квітня 2014 року, 8 жовтня 2014 року, автомобіль модель DACIA SUPERNOVA 1.4, 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_4 Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ДП "Миколаївський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що реєстрація обтяження в інтересах позивача припинила дію і не була продовжена позивачем, а обтяження в інтересах відповідачів є зареєстрованими, тому вони мають пріоритет над незареєстрованим обтяженням позивача.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про те, що відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про заставу" заставодержатель зареєстрованої застави, ПАТ КБ "ПриватБанк", має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше (ч. 5 ст. 18 Закону України "Про заставу").

При цьому правильно виходив із того, що право застави у ПАТ КБ "ПриватБанк" виникло в момент укладення договору застави, а саме - 25 жовтня 2005 року, тоді як постанова про відкриття виконавчого провадження про накладення арешту на майно вперше винесена значно пізніше, тому він має право вищого пріоритету перед іншими кредиторами заставодавця, які не є заставодержателями, зокрема ПАТ "Родовід Банк" та ДП "Миколаївський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Отже, висновки апеляційного суду про зняття арешту з заставного майна на вимогу заставодержателя є обґрунтованими, відповідають вимогам ч. 4ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження".

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" відхилити.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 24 вересня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.