Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Хопти С.Ф., Журавель В.І., Штелик С.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання договору про надання споживчого кредиту недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 21 жовтня 2015 року,

У червні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 24 грудня 2007 року між ним та акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), був укладений договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого йому було надано кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 36 020 доларів США, що на день укладання кредитного договору було еквівалентно 181 901 грн, зі строком повернення кредиту до 22 грудня 2028 року та сплатою 12,4 % річних. Позивач вважав, що вказаний договір укладений всупереч вимогам закону, оскільки у банку відсутня індивідуальна ліцензія на видачу кредитних коштів у доларах США. Зазначав, що кредитний договір порушує ряд його прав як споживача, зокрема, не надано інформації про валютні ризики, орієнтовну вартість кредиту.

Ураховуючи викладене, просив суд визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту від 24 грудня 2007 року.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 21 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди, на підставі доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), правильно виходили із того, що підписуючи кредитний договір про надання споживчого кредиту, позивач погодився з усіма його умовами, а банк діяв відповідно до генеральної ліцензії від 24 грудня 2001 року на здійснення операцій з валютними цінностями (до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" (3795-17) ) й мав право видавати кредит у доларах США.

При цьому судами враховано, що перед підписанням договору позичальником отримано інформаційний лист щодо валютних ризиків відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів".

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 21 жовтня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.