Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Закропивного О.В., Журавель В.І., Штелик С.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інтер-Поліс" про стягнення страхового відшкодування, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 3 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 17 вересня 2015 року,

У березні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 2 травня 2014 року сталася дорожньо-транспорта пригода за участю автомобіля "ВАЗ 2101", державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 та автомобіля "Шевроле Авео", державний номерний знак НОМЕР_2, що належить позивачу. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 липня 2014 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 була застрахована приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інтер-Поліс" (далі - ПрАТ "СК "Інтер-Поліс") на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АС № 9914481. У вересні 2014 року позивач звернувся до ПрАТ "СК "Інтер-Поліс" з повідомленням потерпілої особи про страховий випадок, на що відповідач повідомив, що вказаний поліс є недійсним, а тому страхове відшкодування не буде виплачене. Оскільки відповідач відмовився виплачувати страхове відшкодування у сумі 42 713 грн 94 коп., автомобіль не відремонтовано, тому просив позов задовольнити.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 3 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 17 вересня 2015 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "СК "Інтер-Поліс" на користь ОСОБА_4 23 тис. грн страхового відшкодування. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5, просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

З матеріалів справи убачається, що ПрАТ "СК "Інтер-Поліс" визнало дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася з вини ОСОБА_6 страховим випадком. Сторони узгодили між собою та позивач надав згоду на виплату страхового відшкодування у розмірі 23 тис. грн (а.с. 74).

За таких обставин, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ПрАТ "СК "Інтер-Поліс" на користь ОСОБА_4 23 тис. грн страхового відшкодування.

Крім того, правильним є висновок, що у разі збільшення вартості ціни робіт та запасних частин на час здійснення ремонту автомобіля позивач не позбавлений права звернутися з відповідним позовом до суду.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 3 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 17 вересня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.