6-38033св14 Про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - 26.11.2014 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Омега банк", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою ОСОБА_3, подану представником - ОСОБА_5, на рішення апеляційного суду Вінницької області від 15 вересня 2014 року,

У листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 3 жовтня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис щодо стягнення з нього на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "Омега банк" (далі - ПАТ "Омега банк") 3 196 276 грн 65 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - адміністративний будинок літ. А, на виконання умов кредитного договору від 6 червня 2008 року, укладеного між ТОВ "Виробнича фірма "Дом" та ВАТ "Светбанк", правонаступником якого є ПАТ "Омега банк", розташований у АДРЕСА_1. 23 жовтня 2010 року начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області було відкрито виконавче провадження.

Позивач вважав, що виконавчий напис вчинений нотаріусом з порушенням норм чинного законодавства, зокрема у зв'язку з тим, що визначена у виконавчому написі сума не є безспірною, тому просив визнати його незаконним і таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 29 квітня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 3 жовтня 2013 року, за яким звернуто стягнення на адміністративний будинок літ. А, розташований у АДРЕСА_1.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 15 вересня 2014 року рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника - ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що нотаріусом вчинено виконавчий напис на суму, яка не є безспірною і суму заборгованості обчислено з пропуском строку позовної давності, тобто більше трьох років.

Скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на заставне майно нотаріус не порушив Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. При цьому зазначив, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, тобто з дня закінчення користування кредитною лінією та не більше трьох років після переривання перебігу позовної давності - з моменту визнання основним боржником наявної заборгованості як по тілу кредиту, так і по відсотках, а визначена сума заборгованості не є спірною.

Проте погодитись із такими висновками апеляційного суду не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

З гідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Судами встановлено, що 6 червня 2008 року між ТОВ "Виробнича фірма "Дом" та ВАТ "Светбанк", правонаступником якого є ПАТ "Омега банк", укладено кредитний договір про надання позичальнику кредиту у розмірі 800 тис. доларів США зі сплатою 12,5 % на строк до 5 червня 2011 року і цього ж дня між ОСОБА_3 та ВАТ "Светбанк" укладено іпотечний договір за яким ОСОБА_3, як майновим поручитель ТОВ "Виробнича фірма "Дом", передав в іпотеку адміністративний будинок літ. А, розташований у АДРЕСА_1, який належить йому на праві власності. Позичальник не виконував належним чином свої зобов'язання за вказаним договором, допустив виникнення заборгованості. 3 жовтня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Омега банк" 3 196 276 грн 65 коп. шляхом звернення стягнення на указаний предмет іпотеки. 23 жовтня 2010 року начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області було відкрито виконавче провадження.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання не менш як тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса у разі незадоволення іпотекодавцем вимоги іпотекодержателя про виконання порушення боржником зобов'язання у тридцятиденний строк.

Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" та пунктом 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 (z0283-04) , передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (1172-99-п) , для одержання виконавчого напису подаються документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Частиною 4 ст. 283 Інструкції передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Обгрунтовуючи позовні вимоги та заперечуючи проти апеляційної скарги ПАТ "Омега банк", ОСОБА_3 посилався на те, що указана у виконавчому написі сума заборгованості є спірною та пред'явлена з пропуском строку позовної давності, оскільки прострочення заборгованості зі сплати процентів ТОВ "Виробнича фірма "Дом" за кредитним договором виникла ще у 2008 році, а з урахуванням права вимоги щодо щомісячних платежів, що передбачено кредитним договором, виконавчий напис вчинено на суму, яка обчислена більше трьох років. При цьому долучив до заперечення рішення господарського суду Вінницької області від 4 лютого 2013 року за позовом ПАТ "Светбанк" до ТОВ "Виробнича фірма "Дом", яким стягнуто 752 028 доларів 72 центи США на підтвердження наявності спору щодо суми боргу (а. с. 187-190).

У порушення ст. ст. 212 - 214, 316 ЦПК України апеляційний суд на зазначені положення закону уваги не звернув, доводів сторін належним чином не перевірив, фактичних обставин справи не з'ясував, не послався у рішенні на обставини і докази, які спростовують доводи ОСОБА_3 про те, що указана у виконавчому написі сума заборгованості є спірною, та пред'явлена з пропуском строку позовної давності.

При цьому, апеляційний суд не врахував, що у зазначених рішеннях господарського суду, долучених до матеріалів справи на підтвердження спору щодо розміру кредитної заборгованості зазначені інші суми боргу, ніж визначені у виконавчому написі за один і той же період.

Крім того, апеляційний суд не звернув уваги на посилання ОСОБА_3 на наявність у провадженні Калинівського районного суду Вінницької області позовної заяви ПАТ "Омега банк" до нього, третя особа ТОВ "Виробнича фірма "Дом", про звернення стягнення на предмет іпотеки та не дав оцінки тому, чи не свідчить це про наявність спору щодо суми заборгованості, та чи не уможливлювало це видачу нотаріусом виконавчого напису.

Оскільки апеляційний суд, ухвалюючи нове рішення, не встановив фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, його рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.