Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,

Кафідової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши заяву публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 червня 2014 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

У жовтні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору від 16 січня 2008 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 1629,58 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Оскільки відповідач свої зобов'язання за вказаним кредитним договором не виконав, у нього перед банком утворилась заборгованість у розмірі 22 723,01 грн., яку позивач і просить стягнути на свою користь.

Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 25 листопада 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 1495,94 грн. і заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 95,75 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 07 травня 2014 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення пені скасовано і ухвалено у цій частині нове рішення, яким з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" стягнуто 2728,37 грн. пені. У решті рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 червня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ПАТ КБ "ПриватБанк" на рішення апеляційного суду Запорізької області від 07 травня 2014 року на підставі п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.

У серпні 2014 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ПАТ КБ "ПриватБанк" про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 червня 2014 року з підстав неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, зокрема ст. 61 Конституції України, частин 2 і 3 ст. 549 ЦК України.

Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення заявник посилається на:

ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 лютого 2014 року в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, якою рішення місцевого та ухвалу апеляційного судів скасовано в частині відмови у позові про стягнення пені, справу в цій частині направлено на новий розгляд;

ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 березня 2014 року в справі про стягнення боргу за кредитним договором, якою рішення апеляційного суду скасовано, справу направлено на новий розгляд;

постанову Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, якою ухвалу суду касаційної інстанції скасовано, справу передано на новий касаційний розгляд.

У допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Посилання на ухвалу суду касаційної інстанції, якою справу передано на новий розгляд, не є підставою для допуску справи для перегляду Верховним Судом України, оскільки у ній не висловлено правових позицій щодо застосування норм матеріального права, а стосується процесу доказування, встановлення фактичних обставин, що є застосуванням норм процесуального права. Таким чином, на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 лютого 2014 року та від 19 березня 2014 року не може здійснюватися посилання як на приклади неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права.

Також слід зазначити, що в п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 (v0011740-11) "Про судову практику застосування статей 353 - 360 ЦПК України" роз'яснено, що судовими рішеннями, на які заявник посилається на підтвердження підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, можуть бути рішення: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ; Вищого адміністративного суду України; Вищого господарського суду України; Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалені як судом касаційної інстанції; апеляційних судів загальної юрисдикції, як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 (697-16) року. Зазначений перелік таких судових рішень є вичерпним. Обов'язковою є умова, щоб цими рішеннями, які набрали законної сили, вирішено спір по суті, та в них судом (судами) касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права.

Отже, виходячи із того, що постанова Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року не є рішенням суду касаційної інстанції, ухваленим по суті спору, вона також не може братися до уваги на підтвердження підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

Отже, заява ПАТ КБ "ПриватБанк" про перегляд судових рішень не містить ознак, які згідно вимог ст. 355 ЦПК України є підставами для перегляду судових рішень.

Керуючись статтями 353, 355, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за заявою публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 червня 2014 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.