21-2754а15 Про визнання протиправними дії Окружного адміністративного суду - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБИ_1 до Кіровоградського окружного адміністративного суду (далі - Окружний суд) про зобов'язання вчинити певні дії,

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії Окружного суду, які полягають у виплаті йому суддівської винагороди за січень 2015 року в обмеженому розмірі, та стягнути з Окружного суду на його користь недоплачену суддівську винагороду за січень 2015 року.

Кіровоградський окружний адміністративний суд ухвалою від 11 лютого 2015 року передав матеріали позовної заяви ОСОБИ_1 на розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 7 травня 2015 року залишив без змін ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 2 червня 2015 року касаційну скаргу ОСОБИ_1 залишив без руху до 19 червня 2015 року, оскільки копії судових рішень, які оскаржувалися, не були завірені належним чином.

Ухвалою від 23 червня 2015 року суддя повернув касаційну скаргу ОСОБІ_1, оскільки в установлений судом строк недоліки касаційної

скарги не усунуті в повному обсязі: копія рішення апеляційного суду була завірена належним чином, а копія рішення суду першої інстанції - ні, зокрема, не відповідала вимогам пункту 6.8.8 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України (v0174750-13) , затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 174.

Не погоджуючись із ухвалами суду касаційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся із заявою про їх перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС (2747-15) ). Вважає, що суд неоднаково застосував положення частини п'ятої статті 213 КАС (2747-15) , оскільки до касаційної скарги додаються, зокрема, копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій. На його думку, законодавець не передбачив необхідності надавати належним чином завірені копії таких рішень. Просить скасувати ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 та 23 червня 2015 року, а справу передати на розгляд до Вищого адміністративного суду України.

На обґрунтування заяви ОСОБА_1 додав копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2015 року (№ К/ 800/24009/15) та 4 серпня 2014 року (№ К/800/42163/14), в яких суд касаційної інстанції хоча й залишив його касаційні скарги без руху, проте з підстави несплати судового збору та за відсутності клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, а копій оскаржуваних судових рішень, завірених належним чином, надати не зобов'язав.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що підстав для задоволення заяви немає.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 237 КАС (2747-15) перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Так, у справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України ухвалою від 2 червня 2015 року касаційну скаргу ОСОБИ_1 залишив без руху до 19 червня 2015 року, оскільки копії судових рішень, які оскаржувалися, не були завірені належним чином. Ухвалою від 23 червня 2015 року суддя повернув касаційну скаргу ОСОБІ_1, оскільки в установлений судом строк недоліки касаційної скарги були усунуті не в повному обсязі: копія рішення суду апеляційного суду була завірена належним чином, а копія рішення суду першої інстанції - ні.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2015 року (№ К/800/24009/15), на яку заявник посилається як на підставу для перегляду оскаржуваного рішення касаційного суду, колегія суддів не можна взяти до уваги, оскільки Верховний Суд України рішенням від 20 жовтня 2015 року (№ 21-2168а15) скасував зазначену ухвалу, а справу направив на новий касаційний розгляд.

Ухвалою Вищого адміністративного суду Укарїни від 4 серпня 2014 року (№ К/800/42163/14) касаційну скаргу ОСОБИ_1 було залишено без руху з підстав відсутності клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та відсутності документа про сплату судового збору. При цьому з наданого рішення не вбачається, чи були завірені копії оскаржуваних судових рішень належним чином.

Зі змісту рішень, про перегляд яких подано заяву, та рішень, наданих для порівняння, не вбачається неоднакового застосування судом касаційної інстанції зазначених у заяві норм процесуального права.

Крім того, надані для порівняння рішення не містять іншого, ніж в оскаржуваному рішенні, тлумачення норм процесуального права, про які йдеться у заяві.

Колегія суддів дійшла висновку, що зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права у подібних правовідносинах.

Враховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи Верховним Судом України, не підтвердилися, у задоволенні заяви ОСОБИ_1 слід відмовити.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

У задоволенні заяви ОСОБИ_1 відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.