Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ситнік О.М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 23 липня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим,

У липні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - ПАТ "Альфа-Банк") звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що 31 березня 2006 року між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк") та ОСОБА_2 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 27 тис. доларів США.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 31 березня 2006 року між банком та ОСОБА_3 укладений договір поруки.

17 грудня 2012 року між ПАТ "Альфа-Банк" та ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" укладений договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відступило ПАТ "Альфа-Банк" права вимоги до кредитних договорів, укладених між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та фізичними особами.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 умов договору, станом на 31 травня 2014 року утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 74 049 грн 91 коп., з якої: заборгованість за кредитом - 59 248 грн 72 коп.; заборгованість за відсотками - 3 506 грн 01 коп., пеня - 9 089 грн 71 коп.

ПАТ "Альфа-Банк" просило стягнути солідарно з відповідачів зазначену заборгованість.

У січні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому зазначав, що на забезпечення зобов'язань за кредитним договором, 31 березня 2006 року між банком та ОСОБА_3 укладений договір поруки.

Додатковим угодами від 28 липня 2008 року № 1, від 23 лютого 2009 року № 2, від 21 грудня 2011 року № 3 до кредитного договору були внесені істотні зміни, а саме: змінено процентну ставку за користування кредитом та інше. Таким чином відбулося збільшення розміру грошових зобов'язань боржника перед кредитором без згоди поручителя, у зв'язку з чим ОСОБА_3 просив визнати зобов'язання, що виникло з договору поруки від 31 березня 2006 року № 76/пФ-06, припиненим; визнати припиненими правовідносини договору поруки.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2015 року у задоволенні позову ПАТ "Альфа-Банк" відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано зобов'язання, що виникло з договору поруки від 31 березня 2006 року № 76/пФ-06, припиненим.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 23 липня 2015 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2015 року у частині відмови у задоволенні позову ПАТ "Альфа-Банк" скасовано, позов у цій частині задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 74 049 грн 19 коп., з якої: заборгованість за кредитом - 59 248 грн 71 коп.; заборгованість за відсотками - 3 506 грн 01 коп.; пеня - 9 089 грн 71 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.

Апеляційний суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги банку до ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. ст. 1049, 1050, 514 ЦК України та правильно зазначив, що неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням ст. 124 Конституції України.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків суду вони не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, за касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Запорізької області від 23 липня 2015 року.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.