Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О., суддів: Дем'яносова М.В., Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І., Попович О.В., розглянувши заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 11 грудня 2013 року у справі за позовом Черкаського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері до ОСОБА_6, Черкаської райдержадміністрації, третя особа - спеціалізоване комунальне підприємство "Райліс" про визнання розпорядження та державного акту на право власності незаконним, зобов'язання вчинити певні дії,

У червні 2013 року Черкаський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області від 07 квітня 2008 року № 97 "Про передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків" в частині припинення права постійного користування земельною ділянкою та надання у власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,1509 га, визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_6, зобов'язати його повернути державі Україна спірну земельну ділянку.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до розпорядження від 07 квітня 2008 року № 97 за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок припинено право користування земельною ділянкою загальною площею 23,6870 га СКП "Райліс" в адміністративних межах Тубільцівської сільської ради, затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок 108 особам для будівництва та обслуговування житлових будинків за рахунок земель СКП "Райліс", передано безоплатно у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків загальною площею 23,6870 га, зобов'язано власників земельних ділянок провести відшкодування збитків лісогосподарського виробництва, зобов'язано ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" заповнити бланки державних актів на право власності на земельні ділянки.

На підставі цього розпорядження громадяни отримали державні акти на право власності на земельні ділянки.

Посилався на те, що прийняття розпорядження від 07 квітня 2008 року №97 щодо передачі земельних ділянок 108 особам, в тому числі і ОСОБА_6, проведено незаконно, оскільки спірна земельна ділянка відносилась до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовувалась для ведення лісового господарства.

Враховуючи наведене, просив задовольнити позов.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 31 липня 2013 року позовні вимоги Черкаського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері задоволено частково.

Визнано протиправним розпорядження Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області від 07 квітня 2008 року № 97 "Про передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків" в частині припинення права постійного користування земельною ділянкою та надання у власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,1509 га.

Визнано недійсним та скасовано державний акт серії ЯЖ № 025487 від 15 квітня 2008 року на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_6 В іншій частині позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 14 листопада 2013 року рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог скасовано.

Зобов'язано ОСОБА_6 повернути державі Україна спірну земельну ділянку. В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2013 року відмовлено ОСОБА_6 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 31 липня 2013 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 14 листопада 2013 року у справі за позовом Черкаського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері до ОСОБА_6, Черкаської райдержадміністрації, третя особа - спеціалізоване комунальне підприємство "Райліс" про визнання розпорядження та державного акту на право власності незаконним, зобов'язання вчинити певні дії.

У березні 2014 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2013 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема ст. 32 Лісового кодексу України, що потягло ухвалення різних за змістом рішень у подібних правовідносинах.

Як приклад неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник наводить ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 березня 2012 року у справі за позовом про визнання недійсним розпорядження та державного акта на право власності на земельну ділянку та рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2012 року у справі за позовом про визнання незаконним та скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, державних актів на право власності на землю та повернення землі.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Як роз'яснено у п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 "Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України" (v0011740-11) заява про перегляд судових рішень у цивільних справах із підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 355 ЦПК України, може бути подана за сукупністю таких умов: судом касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ неоднаково застосовано одні і ті самі норми матеріального права; справи стосуються спорів, які виникли з подібних правовідносин; має місце ухвалення різних за змістом судових рішень судом (судами) касаційної інстанції.

Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зміст заяви та додані до неї копії ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 березня 2012 року у справі за позовом про визнання недійсним розпорядження та державного акта на право власності на земельну ділянку та рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2012 року у справі за позовом про визнання незаконним та скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, державних актів на право власності на землю та повернення землі, не може свідчити про наявність підстав для задоволення заяви, оскільки із них не вбачається різного тлумачення судами змісту і сутності правових норм, що призвело до різних висновків про наявність чи відсутність суб'єктивних прав та обов'язків учасників відповідних правовідносин; відсутнє різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням юридичної сили цих правових норм, а також їх дії у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню; відсутнє різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання спірних правовідносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; відсутнє різне застосування правил аналогії права чи закону у подібних правовідносинах.

За таких обставин, наведені заявником доводи не містять сукупність вказаних умов та ознак неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Черкаського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері до ОСОБА_6, Черкаської райдержадміністрації, третя особа - спеціалізоване комунальне підприємство "Райліс" про визнання розпорядження та державного акту на право власності незаконним, зобов'язання вчинити певні дії за заявою ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 11 грудня 2013 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.