Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Мазур Л.М., Писаної Т.О., Юровської Г.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої під час дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 21 травня 2015 року,

У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із указаним позовом, за яким у процесі розгляду справи зменшив позовні вимоги, та остаточно просив стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - АТ "СК "АХА Страхування") на його користь страхове відшкодування в сумі 7 407 грн 28 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн.

На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 23 лютого 2014 року о 01 годині 45 хвилин на перехресті вул. Шевченка - Олесницького в м. Стрий Львівської області водій ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем "Шкода Октавія", д.н.з. НОМЕР_1, на перехресті нерівнозначних доріг не дав дорогу автомобілю "Опель Вектра", д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням позивача, що наближався до даного перехрестя по головній дорозі, внаслідок чого відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), в результаті якої його автомобіль позивача отримав технічні пошкодження.

Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 березня 2014 року ОСОБА_6 визнано винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказав, що цивільно-правова відповідальність перед третіми особами водія ОСОБА_6 була застрахована в АТ "СК "АХА Страхування" згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/3042388, за яким ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну за цим полісом складає 50 000 грн.

Посилаючись на те, що на його неодноразові звернення до АТ "СК "АХА Страхування" з вимогою про виплату страхового відшкодування йому було відмовлено з підстав того, що він не є власником вказаного транспортного засобу, а лише користувачем, і тому не наділений правом вимоги відшкодування завданої автомобілю шкоди, просив задовольнити позовні вимоги.

Заочним рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 грудня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з АТ "СК "АХА Страхування" на користь ОСОБА_4 7 407 грн 28 коп. страхового відшкодування.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 21 травня 2015 року апеляційну скаргу АТ "СК "АХА Страхування" відхилено, заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 грудня 2014 року залишено без змін.

У касаційній скарзі АТ "СК "АХА Страхування", мотивуючи свої доводи порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове майно, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В абзаці 2 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) (з наступними змінами) роз'яснено, що володільцями джерела підвищеної небезпеки розуміються юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського володіння, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позов, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), правильно встановили характер правовідносин сторін у справі та застосували норми матеріального права, які їх регулюють, дійшли обґрунтованого висновку, що на момент скоєння ДТП позивач керував транспортним засобом "Опель Вектра", д.н.з. НОМЕР_2 на законних підставах, а тому наявні правові підстави для відшкодування відповідачем шкоди, завданої автомобілю в результаті вказаної ДТП.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішень.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" відхилити.

Заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 21 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.