Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Горелкіної Н.А.,

суддів: Євтушенко О.І., Журавель В.І.,

Іваненко Ю.Г., Ситнік О.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради, треті особи:, начальник відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Юзв'як Наталія Іванівна, голова Самбірської міської ради Копиляк Тарас Васильович, Самбірська міська рада Львівської області про визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Львівської області від 22 листопада 2013 року,

У грудні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, в обґрунтування якого зазначав, що з 4 березня 2000 року по 7 листопада 2012 року він працював директором середньої школи № 9 м. Самбора Львівської області.

7 листопада 2012 року відділ освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради видав наказ № 510-к, яким його звільнено 7 листопада 2012 року з посади директора середньої школи № 9 м. Самбора Львівської області у зв'язку з реорганізацією даного закладу з виплатою вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку, п. 1 ст. 40, ст. 44 КЗпП України.

14 листопада 2012 року відділом освіти видано наказ № 520-к, яким його дату звільнення відповідно до наказу відділу освіти від 07 листопада 2012 року №510-к визнано недійсною, звільнено його, директора середньої школи № 9 м. Самбора, 14 листопада 2012 року.

Вважає вищезазначені накази незаконними та протиправними, оскільки в установі, яку він очолював, проводилася реорганізація. Посада директора, яку він займав, не скорочувалася, а тому дія його трудового договору повинна бути продовжена згідно з ч.4 ст. 36 КЗпП України.

Посилаючись на наведене, просив: визнати незаконними та скасувати накази відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради № 510-к від 7 листопада 2012 року та № 520-к від 14 листопада 2012 року; визнати незаконними дії відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради, які полягали у ненаданні йому відповіді на подану ним заяву 6 червня 2012 року про перевід та які полягали у відмові у переводі на посаду директора навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад" м. Самбора Львівської області; зобов'язати відповідача поновити його на роботі на посаді директора середньої школи № 9 м. Самбора Львівської області, а у випадку реорганізації - на посаду директора навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад" м. Самбора Львівської області; зобов'язати відповідача надати йому відповідь на подану ним заяву від 6 червня 2012 року та зобов'язати перевести його з посади директора середньої школи № 9 м. Самбора Львівської області на посаду директора навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад" м. Самбора Львівської області; стягнути з відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради середній заробіток за весь час вимушеного прогулу станом на 17 квітня 2013 року у розмірі 16 228 грн. 23 коп. та відшкодувати моральну шкоду у сумі 20 тис. грн., яку завдано йому протиправними діями відповідача.

Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 24 грудня 2012 року відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_3 про визнання незаконними дії відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради, які полягали у ненаданні йому відповіді на подану ним заяву 6 червня 2012 року про перевід та які полягали у відмові у переводі на посаду директора навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад" м. Самбора Львівської області, та про зобов'язання відповідача надати йому відповідь на подану ним заяву від 6 червня 2012 року та зобов'язати перевести його з посади директора середньої школи № 9 м. Самбора Львівської області на посаду директора навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад" м. Самбора Львівської області.

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 6 вересня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано незаконними та скасовано накази відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради № 510-к від 7 листопада 2012 року "Про звільнення ОСОБА_3" та № 520-к від 14 листопада 2012 року "Про зміну дати звільнення ОСОБА_3".

Поновлено ОСОБА_3 на роботі на посаді директора навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад" м. Самбора Львівської області.

Стягнуто з відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 29 571 грн. 12 коп., але за мінусом з цієї суми виплаченої вихідної допомоги у сумі 3 163 грн. 13 коп., отриманої допомоги по безробіттю за період з 22 листопада 2012 року по 5 вересня 2013 року та за вирахуванням суми прибуткового податку та інших обов'язкових платежів, а також 1 тис. грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі та в частині стягнення заробітної плати в межах місячного платежу звернуто до негайного виконання.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 22 листопада 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення ним норм матеріального і процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин

Зазначеним вимогам ухвалене у справі рішення апеляційного суду не відповідає.

Судом установлено, що з 4 березня 2000 року позивач працював директором середньої школи № 9 м. Самбора Львівської області.

Наказом відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради № 254 від 31 травня 2012 року наказано реорганізувати середню школу № 9 у навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад" м. Самбора Львівської області (далі - навчально-виховний комплекс), призначення директора навчально-виховного комплексу здійснити на конкурсній основі. До 1 липня 2012 року письмово попередити педагогічних працівників школи про можливе вивільнення у зв'язку з реорганізацією школи.

Позивач 6 червня 2012 року на ім'я начальника відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради подав письмову заяву про переведення його з посади директора середньої школи № 9 м. Самбора на посаду директора навчально-виховного комплексу.

Наказами відповідача від 7 листопада 2012 року № 510-к "Про звільнення ОСОБА_3" та від 14 листопада 2012 року № 520-к "Про зміну дати звільнення ОСОБА_3" позивача звільнено з посади директора середньої школи № 9 м. Самбора Львівської області з 14 листопада 2012 року у зв'язку з реорганізацією даного закладу з виплатою вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку, п.1 ст. 40, ст. 44 КЗпП України.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що позивач обґрунтовано звільнений з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України, так як відмовився брати участь у конкурсі на заміщення посади директора.

Проте погодитися з таким висновком апеляційного суду не можна.

За правилами п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Пленум Верховного Суду України у п. 19 постанови N 9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) роз'яснив, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Штатним розписом навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад" передбачено посаду директора (1 одиниця).

В даному випадку при реорганізації середньої школи № 9 м. Самбора Львівської області скорочення штату не відбулося, посада директора школи, яку займав ОСОБА_3, збереглася.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про освіту" за рішенням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для задоволення освітніх потреб населення можуть створюватися навчально-виховні комплекси "дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад", "загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад" або об'єднання з іншими навчальними закладами, а також загальноосвітні навчальні заклади та групи продовженого дня.

Згідно з чч. 2, 3, 4 ст. 20 Закону України "Про освіту" керівники навчальних закладів, що є загальнодержавною власністю і підпорядковані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, обираються за конкурсом і призначаються на посаду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти шляхом укладання з ними контракту відповідно до порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Керівники навчальних закладів, що є загальнодержавною власністю і підпорядковані іншим центральним органам виконавчої влади, обираються за конкурсом і призначаються на посаду (за попереднім погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти) відповідними центральними органами виконавчої влади шляхом укладання з ними контракту.

Керівники навчальних закладів, що є комунальною власністю, призначаються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері освіти, відповідними обласними, міськими, районними органами управління освітою за попереднім погодженням з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад" м. Самбора Львівської області знаходиться у комунальній власності Самбірської міської ради (п.1.1 Статуту).

Згідно з ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, не надав належної оцінки наказу відділу освіти № 254 від 31 травня 2012 року про реорганізацію середньої школи № 9 у навчально - виховний комплекс "дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад м. Самбора в частині призначення директора НВК на конкурсній основі.

Крім того, апеляційний суд не взяв до уваги, що на час звільнення позивача з посади директора середньої школи № 9 даних про створення навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад" м. Самбора Львівської області та припинення середньої школи № 9 м. Самбора Львівської згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не було.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 22 листопада 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.