Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Ситнік О.М., Горелкіної Н.А., Журавель В.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до ОСОБА_4, третя особа - обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Верджиния", про визнання недійсним державного акту, витребування земельної ділянки з незаконного володіння, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду м. Севастополя від 05 грудня 2013 року,

У грудні 2010 року прокурор звернувся до суду з позовом, у якому просив суд визнати недійсним державний акт серії ЯИ № 078468 на право власності на земельну ділянку площею 0,0900 га по АДРЕСА_1, виданий на ім'я ОСОБА_4 Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі, та зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088500181 на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 06 квітня 2010 року № 1080-р; та витребувати зазначену земельну ділянку на користь держави в особі Севастопольської міської ради з незаконного володіння відповідача.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що:

- розпорядження голови Севастопольської міської державної адміністрації, на підставі якого відповідачу виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, скасовано на підставі протесту прокурора, у зв'язку з чим скасована підстава для набуття відповідачем права власності;

- у порушення ч. 8 ст. 118 Земельного Кодексу України, ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" не було проведено державної експертизи проекту землеустрою земельної ділянки рекреаційного призначення, що передана у власність відповідачу;

- Севастопольська міська державна адміністрація не мала повноважень на розпорядження землями на території м. Севастополя, порушенням Севастопольською міською державною адміністрацією положень п. 12 ст. 9 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) щодо дотримання повноважень Севастопольської міської ради при передачі земельної ділянки у власність;

- відсутнє рішення Севастопольської міської ради про передачу у власність відповідача земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності у межах населеного пункту - міста Севастополя.

Прокурор вважав, що у зв'язку з володінням відповідачем земельною ділянкою без правових підстав, земельна ділянка підлягає витребуванню на користь держави в особі Севастопольської міської ради з незаконного володіння відповідача, тому просив позов задовольнити.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 25 грудня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Севастополя від 05 грудня 2013 року рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 25 грудня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради задоволено.

Визнано недійсним державний акт серії ЯИ № 078468 на право власності на земельну ділянку площею 0,0900 га, розташовану

по АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_4 Головним Управлінням Держкомзему у м. Севастополі, зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088500181.

Витребувано зазначену земельну ділянку на користь держави в особі Севастопольської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_4

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 06 квітня 2010 року № 1080-р затверджений обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Верджиния" (далі - ОК ЖБТІЗ "Верджиния") наданий проект землеустрою з відводу земельної ділянки зі встановлення меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальних житлових будинків та господарських будівель у районі АДРЕСА_1. Зазначена земельна ділянка віднесена до категорії земель житлової і громадської забудови і передана у власність ОК ЖБТІЗ "Верджиния" (а.с. 55).

На підставі зазначеного розпорядження відповідачу виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 078468, кадастровий № 8536400000:02:005:0044, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площею 0,0900 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Державний акт зареєстровано у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088500181 (а.с. 6).

Рішенням господарського суду м. Києва від 26 лютого 2013 року у справі № 5011-38/11127-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2013 року, визнано недійсним розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 06 квітня 2010 року № 1080-р "Про затвердження проекту землеустрою ОК "ЖБТІЗ "Верджиния" з відводу земельної ділянки та встановлення меж у натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування кварталу житлових будинків та господарських будівель площею 4 га у районі АДРЕСА_1.

Вказаними судовими рішеннями встановлено обставини незаконності розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 06 квітня 2010 року № 1080-р, а саме, що дане розпорядження було прийняте на порушення наданих законом повноважень Севастопольської міської державної адміністрації, оскільки земельна ділянка, що була передана у власність ОК "ЖБТІЗ "Верждиния" знаходиться у межах міста Севастополь, і повноваження з розпорядження нею згідно з п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) віднесені до компетенції Севастопольської міської ради, а не Севастопольської міської державної адміністрації.

Крім того, рішеннями встановлено, що дане розпорядження було прийняте Севастопольською міською державною адміністрацією за відсутністю наданого на затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки (до його розроблення), що порушує вимоги ст. ст. 118, 128 Земельного кодексу України (а. с. 121133).

Оскільки встановлені судовими рішеннями обставини згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК України є преюдиційними, апеляційний суд обґрунтовано задовольнив позов прокурора.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом апеляційної інстанції при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду м. Севастополя від 05 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.