Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Горелкіної Н.А., суддів: Євтушенко О.І., Іваненко Ю.Г., Журавель В.І., Ситнік О.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Козятинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування збитків, спричинених незаконним виловом цінних риб, за касаційними скаргами Державного агентства рибного господарства України в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області та першого заступника прокурора Вінницької області на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 серпня 2013 року та рішення апеляційного суду Вінницької області від 07 листопада 2013 року,

Козятинський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області звернувся до суду з позовом, у якому вказував, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 20 листопада 2012 року здійснювали незаконний вилов риби із застосуванням забороненого сіткового засобу, у результаті чого кожним із них державі було заподіяно збитків у розмірі 15 300 грн. Просив указану суму стягнути з відповідачів на користь держави.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 серпня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь держави по 1 тис. грн з кожного на відшкодування майнової шкоди, завданої незаконним виловом цінних риб. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 07 листопада 2013 року рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 серпня 2013 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Державне агентство рибного господарства України в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справи на новий розгляд.

У касаційній скарзі перший заступник прокурора Вінницької області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали цивільної справи та вивчивши доводи касаційних скарг, вважає, що вони мають бути задоволені частково.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції керувався тим, що факт незаконного вилову риби відповідачами 20 листопада 2012 року у водоймі в районі с. Збараж Козятинського району Вінницької області є встановленим і підтверджується постановами Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 25 грудня 2012 року та 09 січня 2013 року про притягнення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, апеляційний суд керувався тим, що належних доказів на підтвердження завдання відповідачами шкоди державі незаконним виловом цінних риб у розмірі 30 600 грн не надано.

Із такими висновками апеляційного суду погодитися неможна з огляду на наступне.

За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Вказані вимоги апеляційним судом не дотримано.

Встановлено, що Козятинською міжрайонною прокуратурою Вінницької області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатом якої встановлено, що 20 листопада 2012 року о 22 год. 14 хв. у водоймі в районі с. Збараж Козятинського району Вінницької області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 здійснювали незаконний вилов риби із застосуванням забороненого сіткового знаряддя лову "волочком" та "хваткою", що є порушенням ст. ст. 3.15.1 та 6.2 Правил промислового, любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 лютого 1999 року № 19 (z0269-99) та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 року за № 269/3562 (z0269-99) (а.с. 5, 18).

Факт незаконного вилову риби ОСОБА_6 та ОСОБА_7 встановлено постановами Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 25 грудня 2012 року № 209/4525/12 та від 09 січня 2013 року № 209/4527/12, згідно з якими вони визнані винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, і притягнуті до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 340 грн (а.с. 4, 17).

Внаслідок здійснення незаконного вилову риби ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вилучили із природного середовища рибу породи карась у кількості 1800 штук загальною вагою 40 кг.

Згідно з розрахунком збитків, проведеним головним спеціалістом Управління охорони використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністерства України від 21 листопада 2011 року № 1209 (1209-2011-п) "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів" (далі - Постанова) відповідачі заподіяли збитки рибним запасам у розмірі 30 600 грн, тобто по 15 300 грн кожний (а.с. 6, 19).

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про тваринний світ" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Вважаючи розмір заданих відповідачами збитків недоведеним, апеляційний суд керувався додатком № 2 до Постанови, відповідно до якого визначено розмір збитків лише за вилов карася сріблястого, на відміну від раніше діючих такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 року № 32 (32-98-п) , що визначали збитки за вилов карася будь-якого виду.

Судом апеляційної інстанції неправильно застосовано додаток № 2 до Постанови, що набула чинності 02 грудня 2011 року і вимоги якої поширюються на правовідносини, що виникли між сторонами, оскільки відповідно до додатку № 1 до цієї ж Постанови встановлено такси за інші види риб, а саме 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян, про що обґрунтовано зазначено позивачем.

Перебування ставка в оренді дочірнього сільськогосподарського рибоводного підприємства "Прилуцький рибцех" ПАТ "СП "Вінницярибгосп" не виключає відшкодування майнової шкоди, оскільки у Постанові не міститься застережень щодо поширення її дії лише на об'єкти, які перебувають у користуванні держави чи органів місцевого самоврядування.

Застосування ч. 4 ст. 1193 ЦК України, згідно з якою суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, є прерогативою суду. Судом першої інстанції надана оцінка доказам, на які посилається відповідач як на підставу зменшення розміру відшкодування шкоди, і суд касаційної інстанції не вбачає неправильне застосування вказаної норми та не наділений повноваженнями втручатися у оцінку доказів.

Ураховуючи викладене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням рішення суду першої інстанції в силі з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги Державного агентства рибного господарства України в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області та першого заступника прокурора Вінницької області задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 07 листопада 2013 року скасувати, рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 серпня 2013 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.