Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Писаної Т.О., суддів: Леванчука А.О., Нагорняка В.А.,Маляренка А.В., Юровської Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до приватного акціонерного товариства "Вінниця-Млин", відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", третя особа - ОСОБА_7, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за зустрічним позовом приватного акціонерного товариства "Вінниця-Млин" до ОСОБА_6, товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Наста" про стягнення майнової шкоди, за касаційними скаргами відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", ОСОБА_7, приватного акціонерного товариства "Вінниця - Млин" на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 23 січня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 27 вересня 2013 року,

У лютому 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 17 липня 2011 року на південному обході м. Вінниці сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: автомобіля "Форд" р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_6, та автомобіля "ГАЗ-3302" р.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_7 Причиною дорожньо-транспортної пригоди є порушення ОСОБА_7 п. 10.1 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Форд" зазнав механічних пошкоджень та згідно з висновком експертного авто-товарознавчого дослідження № 3142 від 13 грудня 2011 року ОСОБА_6 завдано майнової шкоди у розмірі 182 304 грн. Позивач також поніс витрати на проведення експертизи та послуг евакуатора, а тому загальний розмір матеріального збитку складає 183 610,52 грн. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав тілесні ушкодження та витратив на лікування 1655,05 грн. Вказаний автомобіль "ГАЗ-3302" застраховано у ВАТ "НАСК "Оранта", ліміт страхового відшкодування за шкоду заподіяну здоров'ю складає 100 000 грн, за шкоду завдану майну - 50 000 грн, франшиза - 510 грн. На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 перебував у трудових відносинах з ПАТ "Вінниця - Млин", якому і належить автомобіль "ГАЗ-3302".

Заперечуючи проти вказаних вимог, ПАТ "Вінниця-Млин" у квітні 2012 року подало до суду зустрічний позов, мотивуючи свої вимоги тим, що 17 липня 2011 року на південному обході м. Вінниці ОСОБА_7, керуючи автомобілем "ГАЗ-3302", який є власністю ПАТ "Вінниця-Млин", з дотриманням вимог Правил дорожнього руху (1306-2001-п) виконував маневр повороту ліворуч у напрямку кооперативу "Малинівка" і в цей час відбулось зіткнення з автомобілем марки "Форд" під керуванням ОСОБА_6 Постановою апеляційного суду Вінницької області від 12 грудня 2011 року змінено постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 листопада 2011 року та виключено з її мотивувальної частини висновок суду про винуватість водія ОСОБА_7 в порушенні вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) та про наявність у його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_6 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "ГАЗ-3302" зазнав механічних пошкоджень та згідно з висновком КНДІСЕ № 2364 від 26 серпня 2011 року ПАТ "Вінниця-Млин" завдано майнову шкоду у розмірі 18 493,50 грн. У зв'язку з простоєм вказаного автомобіля, товариство понесло витрати на оренду іншого транспортного засобу у розмірі 13 500 грн.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 23 січня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 27 вересня 2013 року, позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Вінниця-Млин" на користь ОСОБА_6 134 120,52 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди. Стягнуто з ВАТ "НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_6 51 145,05 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. У задоволенні зустрічного позову ПАТ "Вінниця-Млин" відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Представник ВАТ "НАСК "Оранта" у касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити.

ОСОБА_7 у касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким вирішити спір по суті.

Представник ПАТ "Вінниця-Млин" у касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У поданих до суду запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_6 зазначає, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими у процесі розгляду справи судами не порушені норми ні матеріального, ні процесуального права, а тому ці судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційні скарги відхилити.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарги ВАТ "НАСК "Оранта" та ОСОБА_7 підлягають частковому задоволенню, а касаційна скарга ПАТ "Вінниця-Млин" задоволенню на таких підставах.

Відповідно до положень ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають.

Судами встановлено та із матеріалів справи вбачається, що 17 липня 2011 року близько 10 год. 30 хв. на південному обході м. Вінниці сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного ОСОБА_6 автомобіля марки "Форд" р.н. НОМЕР_1 та автомобіля марки "ГАЗ-3302" р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7

Постановою судді Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 листопада 2011 року винним у скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано водія ОСОБА_7 і провадження у справі відносно останнього за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постановою судді апеляційного суду Вінницької області від 12 грудня 2011 року вищевказана постанова змінена та у зв'язку з тим, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_7 складено поза межами встановленого строку, з мотивувальної частини постанови виключено висновок судді про винуватість ОСОБА_7 у порушенні вимог п.10.1 ПДР (1306-2001-п) та про наявність в його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В іншій частині постанову місцевого суду залишено без змін.

Згідно висновку експертизи НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області № 118а від 21 червня 2013 року в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля "ГАЗ-3302" р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_7 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) і знаходилися з технічної точки зору в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно висновку експертного авто-товарознавчого дослідження № 3142 від 13 грудня 2011 року власнику автомобіля "Форд" було завдано матеріального збитку в розмірі 182304 грн. Вартість проведення вказаного дослідження становить 506,52 грн. ОСОБА_6 також було сплачено 800 грн за послуги евакуатора.

Після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 був госпіталізований до лікарні з діагнозом струсу головного мозку та йому було призначено відповідне лікування, вартість якого склала 1655,05 грн.

ПАТ "Вінниця-Млин" було застраховано цивільно-правову відповідальність як власника наземних транспортних засобів у ВАТ "НАСК "Оранта" строком з 08 грудня 2010 року по 07 грудня 2011 року, що підтверджується страховим полісом № ВЕ/6762492. Ліміт страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю одного потерпілого становить 100000 грн, за шкоду, заподіяну майну одного потерпілого - 50000 грн, франшиза - 510 грн.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 автомобіль "ГАЗ-3302" р.н. НОМЕР_2 зареєстрований за ПАТ "Вінниця - Млин".

Крім того, на час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 працював водієм на ПАТ "Вінниця - Млин", що підтверджується довідкою вказаного підприємства № 17 від 29 лютого 2012 року.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_6 та відмовляючи в задоволенні позову ПАТ "Вінниця-Млин", суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_7, який перебував у трудових відносинах з ПАТ "Вінниця-Млин" та керував належним останньому транспортним засобом. Заподіяна ОСОБА_6 шкода має бути відшкодована з ВАТ "НАСК "Оранта" в межах ліміту страхового відшкодування, а різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою має бути стягнута з ПАТ "Вінниця-Млин". Оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_7, то заявлені в зустрічному позові вимоги є безпідставними.

Проте погодитися з висновками судів попередніх інстанцій не можна з огляду на наступне.

За змістом ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення місцевий суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, чи слід позов задовольнити або в позові відмовити, як розподілити між сторонами судові витрати, чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення, чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до положень статей 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.

Оскаржені судові рішення не відповідають вимогам, що встановлені до змісту мотивувальної частини судових рішень, що закріплені у п. 3 ст. 215 ЦПК України та п. 3 ст. 315 ЦПК України.

Так, у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції мають бути зазначені встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини; мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти; чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким; назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався.

У мотивувальній частині ухвали апеляційного суду мають бути зазначені мотиви, з яких апеляційний суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Також, у цій частині судового рішення має міститися обґрунтування щодо кожного доводу сторін по суті справи, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 04.XI.50).

Статтею 212 ЦПК України визначено, що жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Разом із тим доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову місцевий суд послався на висновок спеціаліста № 259а, який ґрунтувався на схемах дорожньо-транспортної пригоди, тоді як вказані схеми, як і протоколи, скасовані.

За змістом ч. 3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом першої інстанції залишено поза увагою, що постановою апеляційного суду виключено з мотивувальної частини постанови місцевого суду висновок судді про винуватість ОСОБА_7 у порушенні вимог п. 10.1 ПДР (1306-2001-п) та про наявність у його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Разом з тим суди без належного з'ясування обставин справи дійшли висновку, що вказана дорожньо-транспортна пригода сталася тільки з вини водія ОСОБА_7

Апеляційним судом в порушення вимог ст. 303 ЦПК України залишено поза увагою надані представником ПАТ "Вінниця-Млин" докази щодо характеру дорожньої обстановки.

Також судами взято до уваги надані ОСОБА_6 товарні чеки та виписка як підтвердження витрат на лікування, з яких не вбачається ким були понесені ці витрати.

Згідно з ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суди належним чином не перевірили ступінь вини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди усіх учасників.

З'ясування цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Отже, у порушення вимог статей 212- 214, 315 ЦПК України суди на зазначені вище положення закону та обставини справи уваги не звернули, неповно з'ясували фактичні обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та дійшли передчасного висновку про часткове задовольня позову ОСОБА_6 та відмову в задоволенні позову ПАТ "Вінниця-Млин".

Оскільки допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, ухвалені у справі судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", ОСОБА_7 задовольнити частково.

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Вінниця-Млин" задовольнити.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 23 січня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 27 вересня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.