Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О., суддів: Мартинюка В.І., Мостової Г.І., Наумчука М.І., Остапчука Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до товариства з обмеженою відповідальністю "Зодіак", треті особи - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації у м. Донецьку" про визнання права власності на приміщення магазину, за касаційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Донецької області від 23 листопада 2012 року,

У лютому 2012 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулись до суду з позовом до ТОВ "Зодіак", треті особи - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, КП "Бюро технічної інвентаризації у м. Донецьку", про визнання права власності на приміщення магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову позивачі посилалися на те, що їм та ТОВ "Зодіак" на праві спільної часткової власності належать нежитлові приміщення магазину літ. А-5 загальною площею 372,0 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_6 є власницею 33/100 частин, ОСОБА_7 - власником 12/100 частин зазначеного об'єкту нерухомості, що входять до складу 45/100 частин приміщення магазину.

Зазначали, що у січні 2010 року ними здійснено самочинне перепланування будівлі магазину з демонтажем і влаштуванням перегородок, у тому числі капітальних; змінено площу та конфігурацію внутрішніх приміщень, які їм належать, а також зменшено загальну площу магазину на 42,4 м2 і влаштовано окремий вхід у приміщення № 110 та № 111, що відображено й зафіксовано КП БТІ у технічному паспорті станом на 08 грудня 2011 року.

Посилаючись на те, що згідно з експертним дослідженням спеціаліста будівельно-технічної спеціалізації від 28 грудня 2011 року № 31/23/12/11 спірне приміщення магазину може бути поділено між співвласниками у натурі, позивачі просили суд позов задовольнити.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 09 жовтня 2012 року позов задоволено.

Припинено право спільної часткової власності на 45/100 частин приміщення магазину площею 372 м2 (Літер А-5), розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Виділено в натурі приміщення магазину № 112 площею 158,3 м2 за адресою: АДРЕСА_1 в окремий об'єкт нерухомості.

Визнано за ОСОБА_6 право власності на 73/100 приміщення магазину № 112, за ОСОБА_7 право власності на 27/100 приміщення вказаного магазину.

Визнано за ТОВ "Зодіак" право власності на приміщення магазину № 110, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто з ТОВ "Зодіак" вартість матеріальної компенсації вартості 9,1 м2 у розмірі 230 440 грн, що не можуть бути виділені в натурі та надані у власність позивачам. Вирішено питання судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 23 листопада 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 лютого 2013 року рішення апеляційного суду Донецької області від 23 листопада 2013 року скасовано, рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 09 жовтня 2012 року залишено в силі.

Постановою Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 04 грудня 2013 року ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 лютого 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 порушують питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції, із залишенням у силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_6, ОСОБА_7 та відповідач ТОВ "Зодіак" є співвласниками вбудованого приміщення магазину літ. А-5 загальною площею 372,0 м2, яке розташоване на першому поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. ТОВ "Зодіак" належить 55/100 частин вказаного нежитлового приміщення, ОСОБА_6 є власником 33/100 його частин, а ОСОБА_7 - власником 12/100 частини цього об'єкта.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька віл 21 липня 2008 року, яке набрало законної сили, у справі за позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ТОВ "Зодіак" про визнання права власності встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є власниками 45/100 частин спірного нерухомого майна, до складу якого входять такі приміщення будівлі літ. А-5: № 4 - кабінету площею 7,5 м2, приміщенню № 5 - складу площею 20 м2, приміщенню № 6 - туалету площею 2,6 м2, приміщенню № 7 - коридору площею 5,1 м2, приміщенню № 8 - госприміщенню площею 4,2 м2, частині приміщення № 2 - площею 129,86 м2 .

У січні 2010 року було здійснене перепланування будівлі магазину літ. А-5, з демонтажем та улаштуванням перегородок, у тому числі капітальних, зміненням площ та фігур приміщень, у тому числі належних позивачам, зменшенням загальної площі магазину на 42,4 м2 та улаштуванням окремого входу у приміщення № 110 та № 111. Факт перепланування був зафіксований та відображений КП "Бюро технічної інвентаризації" у технічному паспорті станом на 08 грудня 2011 року.

Відповідно до висновку експертного дослідження спеціаліста будівельно-технічної спеціалізації № 31/23/12/11 від 28 грудня 2011 pоку приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1 може бути поділено в натурі між позивачами та відповідачем наступним чином (відповідно до новоутвореної конфігурації магазину): у власність позивачів переходять: приміщення магазину № 112 площею 158,3 м2, яке складається з тамбуру І площею 3 м2 ; торгівельного залу № 1 площею 94,9 м2 ; вітрини № 2 площею 3,7 м2 ; кімнати відпочинку № 3 площею 15 м2 ; санвузлу № 4 площею 3,7 м2 ; складу № 5 площею 21,6 м2 ; примірочної № 6 площею 1,7 м2 ; примірочної № 7 площею 1,7 м2 ; шафи № 8 площею 0,6 м2 ; коридору № 9 площею 5,6 м2 ; кабінету № 10 площею 6,8 м2; у власність відповідача переходять: приміщення магазину № 110 площею 117,9 м2, яке складається з - торгівельного залу № 1 площею 85,5 м2; кабінету № 2 площею 12,9 м2; туалету № 3 площею 2,4 м2; підсобки № 4 площею 12,7 м2; коридору № 5 площею 1,7 м2, вітрини № 6 площею 1,3 м2, вітрини № 7 площею 1,4 м2; приміщення магазину № 111 площею 65,4 м2, яке складається з - тамбуру площею 0,9 м2, складу площею 31,2 м2, коридору площею 6,1 кв. м., кабінету площею 12,0 м2, підсобного приміщення площею 4,8 м2, кімнати харчування площею 10,4 м2.

Задовольняючи позов ОСОБА_6, ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок перепланування приміщення магазину фактично були змінені або знищені всі без виключення приміщення, належні позивачам за рішенням суду від 21 липня 2008 року, а тому при поділі об'єкта нерухомості вони мають право на отримання в натурі частини новоствореного нежитлового приміщення, а саме приміщення № 112, площею 167, 4 м2, що складає 45/100 частин від загальної площі об'єкта нерухомості - 372 м2, до його перепланування. Крім того, суд першої інстанції вважав, що виділ у натурі часток позивачів уже фактично проведено шляхом здійснення ними перепланування та переобладнання об'єкта нерухомості, однак враховуючи, що виділена в натурі та надана у власність позивачам частина приміщень менша, ніж їхня частка на 9 м2, їх вартість підлягає стягненню з відповідача, у власності якого залишились приміщення № 110 та № 111.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд, вважав, що переобладнання приміщення магазину є самочинним, тому питання про поділ цього нерухомого об'єкту не може бути предметом судового розгляду.

Так, враховуючи те, що за змістом статей 316, 317 ЦК України право власності - це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але у межах, передбачених законом, здійснення особою самочинного будівництва відповідно до частини другої статті 376 ЦК України не породжує в неї права власності на таке майно, відтак виключає це майно із цивільного обороту.

Отже, самочинно збудоване нерухоме майно не є об'єктом права власності, а тому не може бути предметом поділу (виділу) згідно з нормами статей 364, 367 ЦК України.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи щодо самочинної перебудови (реконструкції) об'єкта нерухомості (демонтаж та улаштування нових перегородок, у тому числі капітальних, зміну площі, конфігурації та кількості приміщень) після одержання сторонами у власність нерухомого майна, правильно визначив спірні правовідносини та правильно виходив із положень статті 317, частини четвертої статті 357, частин першої, другої статті 376, статті 364 ЦК України, дійшов обґрунтованого висновку про те, що самочинно збудоване нерухоме майно не може бути предметом поділу (виділу).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені статями 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення, а тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись статями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 відхилити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 23 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.