Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О., суддів: Мартинюка В.І., Мостової Г.І., Наумчука М.І., Остапчука Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до всеукраїнського щотижневика "Субота плюс", ОСОБА_2, ОСОБА_3 про спростування недостовірної інформації, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 05 листопада 2013 року,

У травні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до всеукраїнського щотижневика "Субота плюс", ОСОБА_2, ОСОБА_3 про спростування недостовірної інформації.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що у всеукраїнському щотижневику "Субота плюс" за НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року у статті ОСОБА_2 "ІНФОРМАЦІЯ_2", було викладено недостовірну інформацію щодо незаконного не допуску громадян на територію орендованої земельної ділянки НОМЕР_2 орендарем ОСОБА_1 та порушення ним прав територіальної громади на вільний доступ до берега річки Дніпро шляхом незаконного зведення паркану та встановлення власної охорони, а також інформацію викладену ОСОБА_3 з приводу незаконного захоплення ОСОБА_1 земельної ділянки, яка знаходиться у власності територіальної громади.

Вказував, що інформація викладена автором ОСОБА_2 у вказаній статті є неперевіреною, не ґрунтується на конкретних доведених фактах, а отже є недостовірною. Крім того, вказував, що вищевикладена інформація та спосіб її подання, викладені у статті, є негативною інформацією, що відповідно до ст. 227 ЦК України є недостовірною інформацією, яка порушує його право на повагу до гідності та честі. Зміст вказаної інформації не відповідає дійсності.

Посилаючись на вказані обставини, просив суд визнати такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність, інформацію, яка була поширена редакцією газети "Субота плюс" в засобах масової інформації - газеті "Субота плюс" за НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року у статті ОСОБА_2 "ІНФОРМАЦІЯ_2", та інформацію викладену ОСОБА_3 з приводу незаконного захоплення ОСОБА_1 земельної ділянки, яка знаходиться у власності територіальної громади.

Також, позивач просив суд зобов'язати відповідачів опублікувати у випуску друкованого видання всеукраїнського щотижневика "Субота плюс" спростування поширених у статті ОСОБА_2 "ІНФОРМАЦІЯ_2", надрукованої у всеукраїнському щотижневику "Субота плюс" НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відомостей, що не відповідають дійсності та порушують немайнові права позивача, шляхом опублікування інформації наступного змісту: "Інформація та факти, оприлюднені у статті ОСОБА_2 "ІНФОРМАЦІЯ_2", опублікованій у НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року всеукраїнського тижневика газети "Субота плюс", є недостовірними, а саме щодо порушення ОСОБА_1 прав територіальної громади на вільний доступ до берега річки Дніпро шляхом незаконного зведення паркану та встановлення власної охорони; причетності ОСОБА_1 до незаконного захоплення прибережної смуги річки Дніпро довжиною 30 метрів, яка знаходиться у власності територіальної громади с. Нижня Хортиця Запорізького району Запорізької області. Наведені у статті обставини щодо порушення ОСОБА_1 вимог чинного законодавства та прав територіальної громади є недостовірною інформацією, оскільки вони не відповідають дійсності і не ґрунтуються на конкретних, доведених фактах".

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 05 листопада 2013 року, позов задоволено.

Визнано недостовірною, а також такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність інформацію, яка була поширена редакцією газети "Субота плюс" в засобах масової інформації - газеті "Субота плюс" за НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року у статті ОСОБА_2 "ІНФОРМАЦІЯ_2", яка стосується ОСОБА_1, а саме: інформацію, викладену ОСОБА_2 щодо незаконного не допуску громадян на територію орендованої земельної ділянки НОМЕР_2 орендарем ОСОБА_1 та порушення ним прав територіальної громади на вільний доступ до берега річки Дніпро шляхом незаконного зведення паркану та встановлення власної охорони; інформацію викладену ОСОБА_4 з приводу незаконного (самовільного) захоплення ОСОБА_1 земельної ділянки, яка знаходиться у власності територіальної громади, та яку оприлюднено у даній статті, а саме: "Мы, сельсовет, обязали представителей ОСОБА_1 сделать инвентаризацию участка. Нам приносят ее результаты, и мы видим, что они "добавили" себе кусок побережья в заливе, который находится в собственности громады. Мы специально оставили себе этот участок, чтобы у людей был доступ к воде. И вот теперь эту полоску длинной 30 метров пытаются отнять. Они через суд пытаются узаконить выгодный для них план и заставить сельсовет признать его".

Зобов'язано редакцію газети "Субота плюс" спростувати протягом одного місяця після набрання рішення суду законної сили поширену в засобах масової інформації - газеті "Субота плюс" за НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року у статті ОСОБА_2 "ІНФОРМАЦІЯ_2", яка стосується ОСОБА_1 шляхом розміщення під заголовком "СПРОСТУВАННЯ" інформації наступного змісту:

"Інформація та факти, оприлюдненні у статті ОСОБА_2 "ІНФОРМАЦІЯ_2", опублікованій у НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року всеукраїнського щотижневика "Субота плюс", є недостовірними, а саме щодо:

-порушення ОСОБА_1 прав територіальної громади на вільний доступ до берега річки Дніпро шляхом незаконного зведення паркану та встановлення власної охорони;

-причетності ОСОБА_1 до незаконного (самовільного) захоплення прибережної смуги річки Дніпро довжиною 30 метрів, яка знаходиться у власності територіальної громади с. Нижня Хортиця Запорізького району Запорізької області. Наведені у статті обставини щодо порушення ОСОБА_1 вимог чинного законодавства та прав територіальної громади є недостовірною інформацією, оскільки вони не відповідають дійсності і не ґрунтуються на конкретних, доведених фактах".

Вирішено питання про судовий збір.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування оскаржуваних рішень суду, із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у всеукраїнському щотижневику "Субота плюс" НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року було опубліковано статтю "ІНФОРМАЦІЯ_2". Автором статті є ОСОБА_2. У статті зазначено наступне: "ОСОБА_1, отец гражданской жены ОСОБА_5, выкупил на свое имя почти все земельные участки по улице Стадионной, примыкающие к небольшому заливчику. На купленной земле быстро выросли аккуратные коттеджи с изящным парком. Но по другую сторону залива, через каких-нибудь 20 метров водной глади, простые селяне с удочками портили весь вид и внушали чувство дискомфорта: посторонние люди смотрят, неприятно. Поэтому ОСОБА_1 заключил договор аренды на злополучный "участок НОМЕР_2", в состав которого входил кусочек земли, практически отсекающий жителям доступ на другой берег залива, полуостров".

Також, даною статтею опубліковано зображення карти території с. Нижня Хортиця Запорізького району Запорізької області з нанесеними межами землеволодіння, що назване як "Имение ОСОБА_5 и его родственников", межами землекористування, що визначено, як "арендованный участок НОМЕР_2" та надано графічне зображення паркану у вигляді частоколу, що назване як "Калитка, через которою селян не пускают на берег".

У розділі статті "Пока фемида слушает, орендатор ест" автором ОСОБА_2 надано інформацію щодо земельних правовідносин, які склалися між Розумівською сільською радою Запорізького району Запорізької області та орендарем ОСОБА_1, беручи до уваги інтерв'ю у депутата сільської ради та заступника голови земельної комісії ОСОБА_3, яка пояснила журналістам: "Мы, сельсовет, обязали представителей ОСОБА_1 сделать инвентаризацию участка. Нам приносят ее результаты, и мы видим, что они "добавили" себе кусок побережья в заливе, который находится в собственности громады. Мы специально оставили себе этот участок, чтобы у людей был доступ к воде. И вот теперь эту полоску длинной 30 метров пытаются отнять. Они через суд пытаются узаконить выгодный для них план и заставить сельсовет признать его".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідачами поширено недостовірну та таку, що порочить та принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, оскільки фактично вони ганьблять позивача, вказують на порушення ним чинного законодавства та прав територіальної громади, у зв'язку з чим, такі відомості не є оціночним судженням, а є негативною інформацією, поширеною відповідачами відносно ОСОБА_1, що ґрунтувалася виключно на припущеннях.

Проте повністю з такими висновками судів погодитись не можна, оскільки вони зроблені без повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, визначення характеру спірних правовідносин та з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до ст. ст. 94, 277 ЦК України, ч. 4 ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.

Разом із тим, за змістом зазначених норм законодавства, кожному гарантується право на свободу висловлення поглядів, у тому числі, право поширювати інформацію без втручання органів державної влади, за умови, що вони діють добросовісно і надають правильну і достовірну інформацію, не завдаючи при цьому шкоди репутації окремих осіб і не порушуючи їх прав.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 15 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (v_001700-09) , недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Обґрунтовуючи підстави позову, ОСОБА_1 посилався на те, що вказана вище стаття містить недостовірну інформацію, яка порочить його честь, гідність та ділову репутацію як фізичної особи та є для нього негативною.

За змістом ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з'ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно з частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про інформацію" від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

З огляду на приписи ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їхньої відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції.

Вирішуючи спір, суди не звернули уваги на необхідність розрізняти факти та оціночні судження і не врахували, що наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень - неможливо.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і всебічно здійснювати своє особисте немайнове право.

Ухвалюючи рішення про визнання поширеної інформації недостовірною та такою, що порочить і принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, в порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, не визначився із характером інформації, яка на думку позивача стосується його особисто та є недостовірною, не з'ясував, чи є вона фактичними твердженнями, які підлягають перевірці на предмет їх достовірності, та у разі доведеності їх недостовірності підлягають спростуванню відповідно до вимог ст. 277 ЦК України, чи є така інформація оціночними судженнями, які не підлягають спростуванню, чи стосується вказана інформація безпосередньо позивача та не з'ясував, яким чином опублікована інформація порочить честь, гідність та його ділову репутацію та чи завдає вона шкоди особистим правам позивача.

Апеляційний суд, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у порушення вимог ст. ст. 303, 304 ЦПК України, допущених судом помилок не виправив та залишив рішення без змін.

Вказані порушення норм матеріального та процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин справи, які мають суттєве значення доля правильного вирішення спору.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 05 листопада 2013 року скасувати, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.