6-50795св13 Про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної руйнуванням житлового будинку у результаті господарської діяльності шахти - 26.03.2014 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", Богданівської сільської ради Павлоградського району, Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної руйнуванням житлового будинку, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2013 року,

У березні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що у результаті господарської діяльності шахти "Самарська" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" її домоволодінню АДРЕСА_1 спричинено матеріальну шкоду, у зв'язку з виробіткою території, на якій знаходиться її житловий будинок, та проведенням гірничих робіт відповідачем ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", що підтверджується звітом ДП "Українського державного головного науково-дослідного та виробничого інституту інженерно-технічних та екологічних вишукувань" (далі - ДП "УкрНДІНТВ") м. Харків від 2009 року. Відповідно до акту обстеження стану житлового будинку від 06 грудня 2010 року, складеного комісією, яка була створена розпорядженням сільського голови № 60-р від 18 листопада 2010 року у складі представників Богданівської сільської ради, встановлено, що будинок знаходиться в аварійному стані. До того ж незаконними діями відповідача ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" їй спричинені моральні страждання. У зв'язку з цим просила стягнути з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на її користь у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 250 тис. грн. та 5 тис. грн. моральної шкоди.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, посилаючись на експертну оцінку Українського державного науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи Національної академії наук України (далі - УкрНДМІ НАН України) від 29 грудня 2012 року, виходив із того, що спірне домоволодіння розташоване поза зоною впливу гірничих робіт шахти "Самарська" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", при будівлі житлового будинку не були дотримані норми щодо проектування будівель та споруд на території вугільних родовищ.

З такими висновками судів погодитись не можна, оскільки ці висновки суперечать вимогам закону та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власницею домоволодіння АДРЕСА_1, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видане 27 жовтня 2010 року Другою Павлоградською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 1-6728 (т. 1 а. с. 10, 22).

Актом обстеження стану спірного житлового будинку від 06 грудня 2010 року, складеного комісією, що створена за розпорядженням Богданівського сільського голови № 60-р від 18 листопада 2010 року, визначено, що будинок, з господарськими будівлями (сараї, гараж, літня кухня) мають чисельні тріщини та зроблено висновок про те, що домоволодіння можливо віднести до групи аварійних, мешканці підлягають відселенню (т. 1 а. с. 30).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її заподіяла.

Згідно висновку УкрНДМІ НАН України від 29 грудня 2012 року, пошкодження конструкцій будівель житлового будинку АДРЕСА_1 є характерними для зон впливу підробки, оскільки відсутні похилі тріщини в стінах, пов'язані із впливом горизонтальних деформацій і кривизни земної поверхні. Характер наявних пошкоджень у конструкціях житлового будинку дозволяє зробити висновки про те, що причиною деформування конструкцій житлового будинку є: замочування фундаменту поверхневими водами крізь проміжки між стінами будинку та вимощенням; відсутність високого цоколю і замочування низу стін, що призводить до вимивання цементного розчину цегляної кладки, порушення її цілісності, утворенню тріщин в облицюванні та цоколі; наявність в основі фундаменту нестійких грунтів з анізотропними властивостями, схильних до просадки внаслідок багатократного замочування; регулярні сезонні коливання рівнів ґрунтових вод.

Домоволодіння АДРЕСА_1 розташоване поза зоною впливу гірничих робіт ПСП "Шахта "Самарська" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (т. 1 а. с. 197-243).

Також в описовій частині дослідження зазначено, що при будівництві житлового будинку забудовником не були дотримані нормативні документи, які містили на той час спеціальні вимоги до проектування будівель і споруд на територіях вугільних родовищ, дотримання яких забудовником забезпечує будівлі від шкідливого впливу гірничих розробок (т. 1 а. с. 209).

При цьому з технічного паспорту на спірне домоволодіння вбачається, що будинок був побудований у 1987 році (т. 1 а. с. 30), а розробка пластів лав 173, 175, 177 здійснювалася у 2006-2008 роках (т. 1 а. с. 31-34), тобто процес гірничої виробки відбувався при існуючих збудованих спорудах.

Також необґрунтованим є посилання судів на невідповідність спірного будинку будівельним нормам, оскільки позивачка має свідоцтво про право власності на житловий будинок, який уже був введений в експлуатацію.

Суди у порушення ч. 4 ст. 212 ЦПК України не надали належної оцінки дослідженню Українського державного головного науково-дослідного і виробничого інституту інженерно-технічних і екологічних вишукувань (далі - ДП УКРНДІІНТВ) м. Харків, згідно якого руйнування та деформація домоволодінь села Самарське не пов'язана з їх конструктивними особливостями і конструкціями фундаментів, а пов'язані виключно із зонами деформаційного розущільнення порід, що створюються при проведенні гірничих робіт та осушення гірничих виробіток та подальшим осіданням земної поверхні. Гідрологічні та інженерно-геологічні явища на території розробки родовищ впливають на сусідні території, змінюючи умови живлення й рух підземних вод, сприяючи формуванню депресійних лійок, які підсікають усі водоносні горизонти і знижують рівень води у криницях населених пунктів (т. 1 а. с. 77-101).

Крім того, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1924/1925-11 від 23 лютого 2012 року пошкодження і руйнація будівель та споруд домоволодіння АДРЕСА_1 виникли у результаті осадочних явищ, які не пов'язані з конструктивними особливостями будівель і конструкцією їх фундаментів (т. 1 а. с. 156).

Таким чином суди, надаючи перевагу одним доказам над іншими, всупереч вимог ст. 212 ЦПК України не навели належних мотивів не прийняття до уваги вищезазначених доказів та обставин.

Оскільки, суди не звернули належної уваги на вказані обставини, у порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України не врахували норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, не встановили обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та дійшли передчасного висновку про відмову у задоволенні позову, відповідно до ст. 338 ЦПК України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 333, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.