6-2124св14 Про визнання права власності на реконструйовану шляхом прибудови квартиру - 26.03.2014 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Лубенської міської ради про визнання права власності на реконструйовану шляхом прибудови квартиру за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28 жовтня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 09 грудня 2013 року,

У червні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до договору купівлі-продажу від 19 травня 2010 року, вона є власницею квартири АДРЕСА_1. Після придбання квартири вона самовільно у 2010-2012 роках провела перепланування квартири з добудовою балкону у розмірі до вимірів прибудови квартири, що розташована під її балконом.

Лубенська міська рада та інспекція ДАБК по м. Лубни та Лубенському району відмовили їй у прийнятті до експлуатації вказаних об'єктів, оскільки балкон прибудований самовільно.

За переобладнання без відповідного дозволу вона була піддана адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

З уточненням позовних вимог, позивачка просила суд визнати за нею право власності на реконструйовану шляхом прибудови площею 9,7 кв.м квартиру АДРЕСА_1, яка складається з кімнати площею 19,8 кв.м, вбиральні сполученої з ванною площею 4,5 кв.м, кухні 5,6 кв.м, прибудованої за рахунок балкону кімнати площею 9,7 кв.м, а всього загальною площею 39,6 кв.м.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 09 грудня 2013 року, позов задоволено. Визнано право власності за ОСОБА_3 на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 шляхом прибудови за рахунок балкону кімнати 9,7 кв.м, а всього загальною площею 39,6 кв.м.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що Лубенська міська рада, Лубенське комунальне ЖЕУ, правління містобудування та архітектури виконавчого комітету Лубенської міської ради не заперечували проти визнання права власності на добудову, реконструкція квартири здійснена шляхом прибудови балкона не порушує архітектурних норм, норм ДБК, не чинить перешкод у користуванні житлом іншим мешканцям будинку.

З такими висновками судів погодитись не можна, оскільки ці висновки суперечать вимогам закону та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власницею квартири АДРЕСА_1, згідно договору купівлі-продажу від 19 травня 2010 року (а. с. 44-45).

Після придбання квартири вона самовільно у 2010-2012 роках провела перепланування квартири з добудовою балкону у розмірі до вимірів прибудови квартири, що розташована під її балконом, крім того здійснила переобладнання кімнати 19,8 кв.м, сполученої з ванною вбиральні 4,5 кв.м, кухні 5,6 кв.м, прибудову за рахунок балкону кімнати 9.7 кв.м, внаслідок чого загальна площа квартири склала 39, 6 кв.м (а. с. 32-35, 83).

Згідно з ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно до ст. 152 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Із позовної заяви ОСОБА_3 вбачається, що вона звернулася до суду з вказаним з позовом у зв'язку з тим, що міська рада та Інспекція ДАБК по м. Лубни та Лубенському районі відмовили їй у прийнятті до експлуатації вказаних об'єктів, оскільки балкон побудований самовільно (а. с. 2). При цьому як на підставу задоволення позову посилалась на ч. 5 ст. 376, ст. 383 ЦК України.

Суди задовольняючи позов, виходили з того, що Лубенська міська рада, Лубенське комунальне ЖЕУ, управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Лубенської міської ради не заперечували проти визнання права власності на добудову. Крім того, згідно висновку експерта ОСОБА_5 від 11 квітня 2013 року реконструкція квартири, здійснена шляхом прибудови балкона, не порушує архітектурних норм, норм ДБК, не чинить перешкод у користуванні житлом, іншим мешканцям будинку.

Проте у довідці виконавчого комітету Лубенської міської ради від 30 квітня 2013 № 1-8/1209 зазначено, що ОСОБА_3 самочинно, без оформлення дозвільних документів, проведена добудова до квартири розміром 5,85 X 2,35 м (а. с. 47).

З довідки Лубенського комунального ЖЕУ від 09 квітня 2013 року № 01-02/270 вбачається, що управління дає згоду на узаконення самочинно збудованого балкону до квартири АДРЕСА_1 при умові згоди мешканців будинку, виготовленні проекту, узгодженні його з відповідними службами (а. с. 43).

Відповідно до п. 1.4.3 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 17 травня 2005 № 76 (z0927-05) (далі - Правила), до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

У п. 1.4.5 Правил зазначено, що для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар)

приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи:

- копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення;

- копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку;

- проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку;

- згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.

Як вбачається з матеріалів справи, проект перепланування квартири був погоджений лише з управлінням містобудування та архітектури Лубенської міської ради та інспекцією ДБК у Полтавській області (а. с. 79, 83, 17).

Тобто, суди не звернули уваги, що прибудований балкон знаходиться на рівні другого поверху, в установленому законом порядку не було перевірено дотримання пожежних та санітарно-технічних норм.

Власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану (п. 1.4.6 Правил)

Задовольняючи позов, суди не звернули належної уваги на вказані обставини, у порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України не врахували норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, не встановили обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та дійшли передчасного висновку про задоволення позову, відповідно до ст. 338 ЦПК України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 333, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28 жовтня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 09 грудня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.