6-852св14 Про стягнення майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - 26.03.2014 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - Публічне акціонерне товариство страхова компанія "Укргазпромполіс", про стягнення майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2013 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2013 року,

У травні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом до ОСОБА_4, у якому зазначав, що 12 грудня 2010 року на автодорозі Знам'янка - Луганськ - Ізварено з вини відповідача, який керував автомобілем ЗАЗ TF 6940 Ланос, д.н.з. НОМЕР_1, сталася ДТП, у результаті якої було пошкоджено належний на праві власності позивачу автомобіль Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2.

Посилаючись на зазначені обставини та уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача на його користь 6 899 грн 81 коп. майнової шкоди, 50 тис. грн моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження його здоров'я та майна, 3 136 грн 28 коп. витрат за проведення судової експертизи, 4 500 грн витрат на правову допомогу та судового збору.

Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 4 258 грн 96 коп. майнової шкоди та 20 тис. грн моральної шкоди.

Вирішено питання судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2013 року рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2013 року в частині відмови в позові про стягнення 300 грн витрат на технічний огляд транспортного засобу та 198 грн послуг банку за перерахування суми відшкодування скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 300 грн витрат на технічний огляд транспортного засобу та 198 грн послуг банку за перерахування суми відшкодування.

У решті рішення суду залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ухвалені у справі судові рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1 тис. грн майнової шкоди, заподіяної життю та здоров'ю (невідшкодованої третьою особою суми франшизи), та 20 тис. грн моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 3 258 грн 96 коп. майнової шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частково задовольняючи позов та стягуючи з позивача недоплачену суму страхового відшкодування та моральну шкоду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, посилаючись на приписи ст. ст. 1166, 1167, 1194 ЦК України, виходив із того, що саме з вини водія ОСОБА_4 сталася ДТП, у якій було пошкоджено належний позивачу автомобіль та заподіяно останньому моральну шкоду, пов'язану з ушкодженням його здоров'я, тому саме відповідач має нести відповідальність за шкоду, заподіяну позивачу.

Проте з такими висновками судів повністю погодитись не можна з огляду на наступне.

Судами встановлено, що 12 грудня 2010 року на автодорозі Знам'янка - Луганськ - Ізварено з вини відповідача, який керував автомобілем ЗАЗ TF 6940 Ланос, д.н.з. НОМЕР_1, сталася ДТП, у результаті якої було пошкоджено належний на праві власності позивачу автомобіль Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2.

Відповідно до висновку експертного дослідження автотоварознавця від 08 вересня 2011 року № 0061/09 майнова шкода, заподіяна автомобілю позивача внаслідок ДТП, становить 51 806 грн 61 коп.

Згідно з висновками судово-медичного експерта від 18 квітня 2011 року № 58 та від 04 квітня 2013 року № 71 внаслідок ДТП ОСОБА_3 заподіяно легкі тілесні ушкодження.

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2011 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/5634693 застрахована у Публічному акціонерному товаристві страховій компанії "Укргазпромполіс" (далі - ПАТ СК "Укргазпромполіс"). Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого), становить 100 тис. грн, за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), - 50 тис. грн (а. с. 17, т. 1).

Згідно з платіжними дорученнями від 05 квітня 2013 року та від 02 серпня 2013 року ПАТ СК "Укргазпромполіс" сплатило ОСОБА_3 33 810 грн 61 коп. страхового відшкодування (а. с. 8, 42, т. 2).

Згідно зі страховим актом від 18 липня 2013 року ПАТ СК "Укргазпромполіс" зобов'язалося сплатити позивачу ще 3 591 грн 89 коп. страхового відшкодування за шкоду, заподіяну здоров'ю та тимчасовою втратою працездатності (а. с. 41, т. 2).

Обґрунтовуючи підставність позову та посилаючись на приписи ст. ст. 1166, 1167, 1194 ЦК України, позивач з урахуванням 17 тис. грн, отриманих від покупця за проданий пошкоджений автомобіль, просив стягнути з відповідача 6 899 грн 81 коп. майнової шкоди, яка складається із: 2 806 грн 61 коп. - невідшкодована страховиком шкода, заподіяна пошкодженням його автомобіля, 1 тис. грн - шкода, заподіяна життю та здоров'ю (невідшкодована третьою особою сума франшизи), 85 грн 90 коп. - поштові витрати, 23 грн 30 коп. - проїзд маршрутним таксі, 250 грн - оплата послуг нотаріуса, 1 300 грн - вартість послуг евакуатора, 800 грн - витрати з оплати визначення майнової шкоди, 300 грн - витрати з оплати огляду транспортного засобу, 108 грн - витрати з оплати висновку СМЕ, 28 грн - проїзд до м. Дніпропетровська, 198 грн - утримання із переказу коштів, та відшкодувати 50 тис. грн моральної шкоди.

Судові рішення оскаржуються лише в частині стягнення з відповідача 1 тис. грн майнової шкоди, заподіяної життю та здоров'ю (невідшкодованої третьою особою суми франшизи), та 20 тис. грн моральної шкоди, тому в іншій частині вирішення спору судові рішення судом касаційної інстанції не перевіряються на предмет законності та обґрунтованості.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі настання страхової випадку (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01 липня 2004 року № 1961-IV розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотків від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.

Вирішуючи спір по суті, на порушення приписів ст. ст. 212, 303 ЦПК України суди на зазначене уваги не звернули та дійшли передчасного висновку про наявність підстав для покладання на відповідача обов'язку зі сплати 1 тис. грн невідшкодованої страховою компанією франшизи за шкоду життю та здоров'ю позивача, заподіяну внаслідок ДТП. Обов'язок з відшкодування такої шкоди лежить на страховій компанії відповідно до лімітів відповідальності та визначеного страховою компанією до сплати розміру страхового відшкодування.

Разом із тим пунктом 22.3 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

У той же час, частково задовольняючи вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди та визначаючи її загальний розмір у сумі 20 тис. грн, на порушення приписів ст. ст. 212- 214, 303 ЦПК України суди на зазначене уваги не звернули, не визначилися з лімітом відповідальності ПАТ СК "Укргазпромполіс" щодо відшкодування моральної шкоди та залишили поза увагою те, що непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

Разом із тим суди не перевірили наявність причинно-наслідкового зв'язку між заподіяною шкодою здоров'ю позивача та самою подією ДТП та співмірність розміру заявленої позивачем моральної шкоди з розміром майнової шкоди, заподіяної позивачу внаслідок ДТП.

Будь-які мотиви з цього приводу в судових рішеннях відсутні.

Оскільки обставини, пов'язані із перевіркою доводів сторін та оцінкою наданих сторонами доказів, судами з'ясовувались не у повному обсязі, чим порушено норми процесуального права (ст. ст. 10, 60, 179 ЦПК України) і таке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, то відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України ухвалені у справі судові рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1 тис. грн майнової шкоди, заподіяної життю та здоров'ю (невідшкодованої третьою особою суми франшизи), та 20 тис. грн моральної шкоди підлягають скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4, задовольнити частково.

Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2013 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1 тис. грн майнової шкоди, заподіяної життю та здоров'ю (невідшкодованої третьою особою суми франшизи), та 20 тис. грн моральної шкоди скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.