Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Парінової І.К., Амеліна В.І., Савченко В.О.,розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах Севастопольської міської ради до ОСОБА_4, третя особа - обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Беркут-08", про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду м. Севастополя на 28 листопада 2013 року,

У жовтні 2010 року прокурор Ленінського району м. Севастополя звернувся до суду в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради, в якому просив визнати недійсним державний акт серії ЯИ № 061159 на право власності на земельну ділянку, площею 0,0500 га, розташовану АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536400000:04:001:0180, виданий ОСОБА_4 Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі, зареєстрований за № 011088401077 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, а також витребувати на користь держави в особі Севастопольської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_4 зазначену земельну ділянку. В обґрунтування вимог посилався на те, що відповідачем безпідставно, всупереч порядку, встановленого нормами діючого земельного законодавства, у порушення інтересів держави отримано у власність земельну ділянку. Підставою видачі державного акту вказано розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1016-р від 11 березня 2009 року та № 1803-р від 13 вересня 2010 року. Відповідач з заявами про передачу земельної ділянки у власність, у тому числі про надання згоди на розробку проекту відведення до Севастопольської міської ради не звертався, рішень, пов'язаних з передачею йому земельної ділянки радою не приймалося. Спірна земельна ділянка вибула з державної власності незаконно, всупереч волі держави в особі Севастопольської міської ради.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 24 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Севастополя на 28 листопада 2013 року рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 24 грудня 2012 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради задоволено. Визнано недійсним державний акт серії ЯИ № 061159 на право власності на земельну ділянку, площею 0,0500 га, розташовану АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536400000:04:001:0180, виданий ОСОБА_4 Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі, зареєстрований за № 011088401077 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. Витребувано на користь держави в особі Севастопольської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_6, ОСОБА_7 зазначену вище земельну ділянку.

У касаційній скарзі ОСОБА_7, ОСОБА_6 просять скасувати рішення апеляційного суду, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, зокрема, правильним є посилання на норми статей 118, 155 Земельного кодексу України, статті 387 ЦПК України. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд вірно встановив характер спірних правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням конкретних обставин справи з дотриманням норм процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів.

Оскільки зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається порушення судами норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись статтями 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_6 відхилити.

Рішення апеляційного суду м. Севастополя на 28 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.