6-53814св13 Про визнання права власності на нерухоме майно - 19.03.2014 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання договору підряду на капітальне будівництво та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Київської області від 21 листопада 2013 року,

У вересні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про розірвання договору підряду на капітальне будівництво від 15 квітня 2009 року, укладеного між нею та ОСОБА_4, посилаючись на те, що на виконання вказаного договору відповідачем було здійснено будівництво приватного житлового будинку з підземним гаражем та господарськими спорудами на належній позивачці земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1. Оскільки відповідач не здав об'єкт в експлуатацію, що є істотним порушенням умов договору підряду на капітальне будівництво, та підставою для його розірвання, ОСОБА_3 просила про задоволення позову.

У вересні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з зустрічним позовом, посилаючись на те, що на виконання договору підряду на капітальне будівництво об'єкту за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 15 квітня 2009 року, нею було здійснено будівництво вищевказаного житлового будинку, що підтверджується Актом про готовність від 15 листопада 2009 року. У п. 4.4 цього договору встановлено, що до проведення замовником повної оплати підряднику останній залишається власником об'єкта, а згідно п. 7.2 договору у разі затримки Замовником оплати коштів підряднику більше ніж на 30 (тридцять) днів, підрядник має право залишити за собою право власності на будований об'єкт. У зв'язку з цим просила визнати за нею право власності на спірний житловий будинок.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 07 вересня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок площею 22,5 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 21 листопада 2013 року рішення суду першої інстанції у частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні цих позовних вимог. В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції, виходив із того, що замовник, у порушення укладеного між сторонами договору підряду на капітальне будівництво, затримав оплату коштів за виконану роботу більше ніж на 30 днів, тому підрядник має право на перехід права власності на спірний житловий будинок. ОСОБА_3 належних доказів невиконання відповідачем договору підряду не надала.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині задоволення зустрічного позову та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову у позові, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що ОСОБА_4 правомірно здійснювала будівництво спірного будинку. Генеральним підрядником будівництва спірного житлового будинку є ЗАТ "ЕСК "Енергосервіс", яке здійснювало його будівництво.

З такими висновками судів погодитись не можна, оскільки вони суперечать вимогам закону та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судом установлено, що ОСОБА_3 є власником двох земельних ділянок у АДРЕСА_1 площею 0,0983 га та 0,0986 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що підтверджується державними актами про право власності на ці земельні ділянки, серії КВ № 136667 та № 136673 від 17 листопада 2006 року (а. с. 23-24).

Розпорядженням Печерської районної у місті Києві державної адміністрації від 17 серпня 2007 року № 934 позивачці надано дозвіл на будівництво житлового будинку з підземним гаражем та господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 62).

31 липня 2008 року інспекцією державного будівельного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видано дозвіл № 0620-Пч/Ш на виконання будівельних робіт із будівництва приватного житлового будинку у Печерському районі м. Києва, де замовником є ОСОБА_3, а генеральним підрядником на виконання будівельних робіт з 06 квітня 2009 року зазначено ЗАТ "ЕСК "Енергосервіс" (а. с. 63).

21 жовтня 2008 року Київською міською державною адміністрацією видано ЗАТ "ЕСК "Енергосервіс" дозвіл (ордер) № 0806163 на виконання будівельних робіт із будівництва приватного житлового будинку по АДРЕСА_1 (а. с. 64-65).

15 квітня 2009 року між позивачем за первісним позовом (замовником) та відповідачем за первісним позовом (підрядником) укладено договір підряду на капітальне будівництво, предметом якого згідно п. 1.1 договору було виконання робіт з будівництва приватного житлового будинку з підземним гаражем та господарськими спорудами на належній позивачу земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 7-10).

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Тобто, генеральний підрядник - це підрядник, який залучає до виконання робіт третіх осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи.

Субпідрядник - це підрядник, який в порядку, визначеному договором підряду та на підставі договору субпідряду, укладеного з генеральним підрядником, залучається до виконання робіт.

Сутність системи генерального підряду полягає в наступному: 1) замовник доручає виконання всього комплексу робіт генпідряднику; 2) генпідрядник за загальним правилом самостійно залучає до виконання частки або всього комплексу робіт субпідрядника; 3) генпідрядник знаходиться у правовідносинах з замовником і субпідрядником, а між останніми самостійних правовідносин не виникає, а тому вони не мають права пред'являти один до одного претензії або будь які інші вимоги; 4) відповідальність перед замовником за невиконання або неналежне виконання зобов'язань субпідрядником несе генпідрядник; 5) генеральний підрядник у правовідносинах з субпідрядником є змовником і виконує всі його обов'язки, зокрема з прийняття та оплати робіт.

З наявного у матеріалах справи договору підряду від 15 квітня 2009 року на виконання робіт з будівництва приватного житлового будинку з підземним гаражем та господарськими спорудами на належній позивачу земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що договір укладений між ОСОБА_3 (замовник) та ОСОБА_4 (підрядник).

У п. 1.3 та 2.3 Договору зазначено, що у разі необхідності Підрядник має право залучати до виконання робіт субпідрядні організації (осіб). Відповідальність за дотримання субпідрядними організаціями термінів та якості виконаних субпідрядними організаціями робіт несе Підрядник (а. с. 7).

Тобто вказані положення договору свідчать проте, що ОСОБА_4 є генеральним підрядником.

Крім того у п. 7.2 Договору зазначено, що у разі затримки Замовником сплати коштів Підряднику більше ніж на 30 (тридцять) днів, Підрядник має право залишити за собою право власності на збудований об'єкт (а. с. 9).

Загальний терміни виконання робіт Підрядником за цим Договором - до 15 листопада 2009 року (п. 2.1).

Згідно з Акту про готовність об'єкта від 15 листопада 2009 року ОСОБА_4 було належно виконано умови укладеного 15 квітня 2009 року з ОСОБА_3 договору підряду на капітальне будівництво (а. с. 11).

Відповідно до п. 4.3 Договору оплата вартості робіт і матеріалу Підрядника за цим Договором здійснюється Замовником протягом 7 календарних днів після підписання сторонами Акту про готовність (а. с. 8).

Розрахункові документи, які б свідчили про оплату замовником виконаних робіт підрядником, у матеріалах справи відсутні.

Тому суд першої інстанції, посилаючись на порушення ОСОБА_3 укладеного між сторонами договору підряду від 15 квітня 2009 року дійшов передчасного висновку про задоволення зустрічного позову.

У свою чергу апеляційний суд, посилаючись на дозвільні документи на виконання будівельних робіт, не звернувши уваги на вищевказані норми матеріального права, дійшов висновку, що генеральним підрядником спірного житлового будинку є ЗАТ "ЕСК "Енергосервіс".

Крім того, з пояснень представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 від 21 листопада 2013 року, які були подані до апеляційного суду, вбачається, що останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ЗАТ "ЕСК "Енергосервіс", оскільки позивачка не укладала з вказаним товариством ніякого договору підряду (а. с. 93).

Проте, з матеріалів справи вбачається, що 31 липня 2008 року інспекцією державного будівельного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видано дозвіл № 0620-Пч/Ш на виконання будівельних робіт із будівництва приватного житлового будинку у Печерському районі м. Києва, де замовником є ОСОБА_3, а генеральним підрядником на виконання будівельних робіт з 06 квітня 2009 року зазначено ЗАТ "ЕСК "Енергосервіс" (а. с. 63) та 21 жовтня 2008 року КМДА видано ЗАТ "ЕСК "Енергосервіс" дозвіл (ордер) № 0806163 на виконання будівельних робіт із будівництва приватного житлового будинку по АДРЕСА_1 (а. с. 64-65).

Суди, незважаючи на вказані обставини, не залучили до участі у справі ЗАТ "ЕСК "Енергосервіс", не перевірили наявність письмового договору підряду чи субпідряду між сторонами по справі, не з'ясували всіх істотних обставин, які мають значення для вирішення справи, у порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України не врахували норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 333, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 07 вересня 2011 року та рішення апеляційного суду Київської області від 21 листопада 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.