Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

Лесько А.О., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Видавнича група "Супердрук" про визнання наказу незаконним (недійсним) та скасування наказу товариства з обмеженою відповідальністю "Видавнича група "Експрес" № 1 від 01 вересня 2008 року "Про заходи з оптимізації витрат на оплату праці в умовах фінансово-економічної кризи" за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Видавнича група "Супердрук" на заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 10 квітня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24 грудня 2013 року,

У квітні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 01 вересня 2008 року ТОВ "Видавнича група "Експрес", на якому він працював, видано наказ "Про заходи з оптимізації витрат на оплату праці в умовах фінансово-економічної кризи" № 1. При цьому відповідачем було порушено норми ст. 29 Закону України "Про оплату праці", ч. 3 ст. 32, ст. ст. 96, 97, 103 КЗпП України, зокрема, позивача не було повідомлено про зміну істотних умов оплати праці за два місяці до їх запровадження. Позивач не був ознайомлений з оскаржуваним наказом, зміна істотних умов оплати праці відбулась безпідставно, наказ винесений без врахування принципу застосування тарифної системи оплати праці. У зв'язку з цим позивач просив суд визнати незаконним та скасувати вказаний наказ.

Заочним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 10 квітня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 24 грудня 2013 року, позов задоволено. Скасовано наказ ТОВ "Видавнича група "Експрес" (після зміни найменування ТОВ "Видавнича група "Супердрук") "Про заходи з оптимізації витрат на оплату праці в умовах фінансово-економічної кризи" від 01 вересня 2008 року № 1. Вирішено питання судового збору.

У касаційній скарзі ТОВ "Видавнича група "Супердрук", посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивача не було повідомлено про зміну істотних умов оплати праці у бік погіршення у двохмісячний термін, як цього вимагає закон, внаслідок чого, відповідачем було порушено вимоги ст. 103 КЗпП України та ст. 29 Закону України "Про оплату праці".

З такими висновками судів повністю погодитись не можна, оскільки ці висновки суперечать вимогам закону та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судом встановлено, що 26 березня 1999 року ОСОБА_3 було прийнято на роботу на посаду інженера-механіка видавництва "Супердрук" у ТОВ "Газета "Експрес" (а. с. 25-27).

21 жовтня 1999 року ТОВ "Газета "Експрес" було реорганізовано, внаслідок чого було створено ТОВ "Видавнича група "Експрес" (а. с. 27).

01 січня 2001 року позивача було переведено на посаду заступника директора з виробництва - першого заступника директора товариства (а. с. 27).

02 січня 2004 року на ТОВ "Видавнича група "Експрес" було видано наказ "Про Положення про оплату праці" № 1, яким з метою запровадження справедливої системи оплати праці для працівників підприємства ТОВ "Видавнича група "Експрес", яким затверджено з 01 січня 2004 року "Положення про оплату праці" та "Схему ідентифікації посад працівників розділів підприємства у відповідності з Єдиною тарифною сіткою оплати праці працівників підприємства" (а. с. 51-60).

Як вбачається з зведеного витягу зі штатно-посадового списку працівників ТзОВ "Видавнича група "Експрес", позивачу було присвоєно 13 тарифно-кваліфікаційний рівень, з окладом, який за період з 01 січня 2004 року по 30 жовтня 2008 року, згідно положення про оплату праці та підсистемою плаваючих тарифів та окладів становив 5 644 грн. (а. с. 61).

01 вересня 2008 року ТОВ "Видавнича група "Експрес" видало наказ "Про заходи з оптимізації витрат на оплату праці в умовах фінансово-економічної кризи" № 1, згідно якого з 01 листопада 2008 року на ТОВ "Видавнича група "Експрес" припинено дію Положення про оплату праці ТОВ "Видавнича група "Експрес", яке було затверджене наказом № 1 від 02 січня 2004 року, з усіма змінами та доповненнями до цього Положення, які були внесені наказами згідно переліку та з 01 листопада 2008 року припинено дію усіх наказів, якими встановлено будь-які надбавки, доплати чи заохочення до заробітної плати, які не включені до Положення про оплату праці ТОВ "Видавнича група "Експрес", встановлено для всіх працівників підприємства оклад у розмірі 610 грн. за один повний відпрацьований місяць. У випадку якщо розмір мінімальної заробітної плати перевищить 610 грн., оклад встановлюється у розмірі мінімальної заробітної плати, яка передбачена законодавством України (а. с. 21).

У 2010 році ТОВ "Видавнича група "Експрес" було перейменовано на ТОВ "Видавнича група "Супердрук".

Відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Аналогічні положення також містяться у ч. 4 ст. 97 КЗпП України та ст. 103 КЗпП України.

У наказі "Про заходи з оптимізації витрат на оплату праці в умовах фінансово-економічної кризи" від 01 листопада 2008 року № 1 передбачено, що зменшення розміру оплати праці було здійснено у рамках оптимізації витрат на оплату праці в умовах фінансово-економічної кризи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належних доказів повідомлення позивача про відповідні зміни в оплаті праці у строки визначені у ч. 3 ст. 32 КЗпП України не надав.

Згідно з абз. 2 п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24 грудня 1999 року № 13 (v0013700-99) оскільки при зміні систем та розмірів оплати праці у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці (ч. 3 ст. 32 КЗпП України), введенні нових або зміні діючих умов оплати праці у бік погіршення ст. 103 КЗпП України) роботодавець повинен повідомити про це працівника не пізніше ніж за два місяці до їх запровадження, порушення цього строку може бути підставою для задоволення вимог працівника про оплату праці згідно з попередніми умовами за період, на який було скорочено зазначений строк попередження.

Тобто непопередження позивача у строки встановлені ч. 2 ст. 32 КЗпП України може бути підставою для задоволення вимог працівника про оплату праці згідно з попередніми умовами за період, на який було скорочено зазначений строк попередження, а не для визнання незаконним наказу про зміну умов оплати праці.

Проте, суди на вказане роз'яснення норм матеріального права уваги не звернули, та дійшли передчасного висновку про задоволення позову.

Оскільки суди на вищевикладені обставини уваги не звернули, у порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України не врахували норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, не встановили обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, відповідно до ст. 338 ЦПК України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 333, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Видавнича група "Супердрук" задовольнити частково.

Заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 10 квітня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24 грудня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.