Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

Лесько А.О., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Малого приватного підприємства "Вівтван" про визнання недійсним договору купівлі-продажу, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення самочинного будівництва, за касаційною скаргою заступника прокурора Одеської області на рішення апеляційного суду Одеської області від 13 листопада 2013 року,

У жовтні 2012 року заступник прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся з вказаним позовом, посилаючись на те, що прокуратурою Суворовського району м. Одеси під час проведення перевірки додержання вимог природоохоронного, земельного та містобудівного законодавства при розміщенні і експлуатації об'єктів, розташованих на узбережжі Чорного моря, яка відбувалась у 2010 році, встановлено, що на території парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва ім. Котовського ОСОБА_4 використовує у комерційних цілях земельну ділянку загальною площею 1051,5 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 під розміщення павільйону-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1" з літньою площадкою.

Також перевіркою встановлено, що на території Гідропарку "Лузанівка" МПП "Вівтван" без дозволу інспекції ДАБК побудовано павільйон-бар "ІНФОРМАЦІЯ_1". Право власності на павільйон-бар первісно загальною площею 816 кв.м на території КП "Гідропарку "Лузанівка" у м. Одесі визнано за МПП "Вівтван" на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 25 липня 2005 року.

Вказане рішення господарського суду переглянуто у зв'язку з нововиявленими обставинами і 19 жовтня 2005 року Господарським судом Одеської області постановлено нове рішення, яким задоволено заяву МПП "Вівтван" про перегляд рішення від 25 липня 2005 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, рішення суду змінено. За МПП "Вівтван" визнано право власності на об'єкт нерухомого майна - павільйон-бар "ІНФОРМАЦІЯ_1" розміром 1051,5 кв.м, що розташований на території КП "Гідропарку "Лузанівка" у м. Одесі.

Однак вищевказане рішення суду у КП "ОМБТІ та РОН" зареєстровано не було.

23 листопада 2005 року ОСОБА_3 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до МПП "Вівтван" про розірвання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі бару, укладеного 31 жовтня 2005 року, стягнення з МПП "Вівтван" на його користь 42 тис. грн., отримані по даному договору купівлі-продажу.

02 грудня 2005 року ОСОБА_3 подав уточнену позовну заяву, в якій просив визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнання за ним права власності на нежитлову будівлі бару, яка була задоволена рішенням Малиновського районного суду м. Одеси 02 грудня 2005 року. За ОСОБА_3 визнано право власності на об'єкт нерухомого майна павільйон-бар, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2005 року зареєстровано у КП "ОМБТІ та РОН" 19 грудня 2005 року.

17 березня 2010 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_4 купила павільйон-бар, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1051,5 кв.м.

Право власності ОСОБА_4 було зареєстровано у КП "ОМБТІ та РОН" 29 березня 2010 року.

28 жовтня 2011 року ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу продала ОСОБА_5 1/2 частину павільйону-бару.

Прокуратура вважає, що договір купівлі-продажу павільйону-бару від 17 березня 2010 року підлягає визнанню недійсним на підставі наступного.

07 грудня 2009 року заступником прокурора Суворовського району м. Одеси подана апеляційна скарга на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2005 року.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 02 червня 2010 року апеляційна скарга заступника прокурора Суворовського району м. Одеси задоволена, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2005 - скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Суворовського районного суду м. Одеси.

02 лютого 2011 року рішенням Суворовського районного суду м. Одеси, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15 квітня 2011 року у задоволенні позову про визнання права власності на нежитлову будівлю бару ОСОБА_3 відмовлено.

Тому у МПП "Вівтван" та у ОСОБА_3 не виникло право власності на спірний об'єкт нерухомості, а відповідно не виникло право продажу майна, що є підставою для визнання укладеного між ним та ОСОБА_4 договору купівлі-продажу недійсним.

Земельна ділянка для проведення вказаного будівництва у встановленому законом порядку відведена не була уповноваженим на це органом місцевого самоврядування. Спірний об'єкт незаконно отримав поштову адресу: АДРЕСА_1 на підставі листа начальника Центру поштового зв'язку № 5, до компетенції якого зазначені питання не входять. Фактично спірний об'єкт знаходиться на АДРЕСА_2.

Оскільки майно, у вигляді самовільно зайнятої земельної ділянки, вибуло із володіння держави в особі Одеської міської ради не з його волі, а бар розташований на самовільно зайнятій земельній ділянці, що завдає значну шкоду інтересам держави в особі Одеської міської ради, як власника земельної ділянки.

На підставі викладеного, прокуратура просила:

1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу павільйону-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 1051,5 кв.м, розташований на земельній ділянці 1051,5 кв.м укладений 17 березня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6, зареєстрований за № 537.

2. Зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звільнити павільйон-бар "ІНФОРМАЦІЯ_1" (загальною площею 1051,9 кв.м зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1), фактично розташований на АДРЕСА_2.

3. Зобов'язати МІІП "Вівтван" привести земельну ділянку загальною площею 0,082 га розташовану за адресою: АДРЕСА_2 у попередній стан шляхом знесення самочинно збудованого павільйону-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 1051,9 кв.м та повернути її за належністю державі в особі Одеської міської ради.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 21 березня 2013 року позов заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в Одеської міської ради задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звільнити павільйон-бар "ІНФОРМАЦІЯ_1" (загальною площею 1051,9 кв.м зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1), фактично розташований на АДРЕСА_2. Зобов'язано МПП "Вівтван" привести земельну ділянку загальною площею 0,082 розташовану за адресою: АДРЕСА_2 у попередній стан шляхом знесення самочинно збудованого павільйону-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 1051,9 кв.м та повернути її за належністю державі в особі - Одеської міської ради. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання судового збору.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 13 листопада 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі заступник прокурора Одеської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, виходив із того, що рішенням суду за МПП "Вітван" визнано право власності на самовільно збудований павільйон-бар "ІНФОРМАЦІЯ_1", проте МПП "Вітван" своє право власності у КП "ОМБТІ та РОН" у встановленому законом порядку не зареєструвало, земельна ділянка, на якій знаходиться спірне нерухоме майно у користування чи у власність Одеською міською радою не надавалась, тому павільйон-бар "ІНФОРМАЦІЯ_1" є самочинним будівництвом, а земельна ділянка підлягає поверненню у власність держави.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у позові, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що згідно з ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції станом на 2005 рік) державна реєстрація є лише офіційним визнанням державою права власності, а не підставою його виникнення. Зміни до вказаного закону, згідно яких право власності виникає з моменту державної реєстрації внесено лише 04 липня 2012, тобто після придбання спірного майна на підставі рішення суду.

З таким висновком апеляційного суду погодитись не можна, оскільки він не ґрунтується на матеріалах справи та суперечить нормам матеріального та процесуального права.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

Судом установлено, що на АДРЕСА_2 розташований павільйон-бар "ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 1051,9 кв.м та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 12).

Вищевказаний павільйон-бар "ІНФОРМАЦІЯ_1" був збудований самочинно, тобто без отримання дозволу на будівництво, узгодження з органами місцевого самоврядування, а також на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25 липня 2005 року за МПП "Вівтван" визнано право власності на павільйон-бар загальною площею 816 кв.м на території КП "Гідропарку "Лузанівка" у м. Одесі (а. с. 10-11).

Вказане рішення господарського суду переглянуто у зв'язку з нововиявленими обставинами і 19 жовтня 2005 року Господарським судом Одеської області ухвалено нове рішення, яким задоволено заяву МПП "Вівтван" про перегляд рішення від 25 липня 2005 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, рішення суду змінено. За МПП "Вівтван" визнано право власності на об'єкт нерухомого майна - павільйон-бар "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований на території КП "Гідропарку за "Лузанівка" у м. Одесі, площею 1051,5 кв.м (а. с. 8-9).

Однак вищевказане рішення суду у КП "ОМБТІ та РОН" зареєстровано не було (а. с. 43-45).

23 листопада 2005 року ОСОБА_3 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до МПП "Вівтван" про розірвання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі бару, укладеного 31 жовтня 2005 року (а. с. 18-19), стягнення з МПП "Вівтван" на його користь 42 тис. грн., отриманих по даному договору купівлі-продажу.

02 грудня 2005 року ОСОБА_3 подав уточнену позовну заяву, в якій просив визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнати за ним право власності на нежитлову будівлі бару, яка була задоволена рішенням Малиновського районного суду м. Одеси 02 грудня 2005 року. За ОСОБА_3 визнано право власності на об'єкт нерухомого майна павільйон-бар, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 20-21).

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2005 року зареєстровано у КП "ОМБТІ та РОН" 19 грудня 2005 року (а. с. 22).

07 грудня 2009 року заступник прокурора Суворовського району м. Одеси подав апеляційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2005 року.

17 березня 2010 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_4 купила павільйон-бар, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1051,5 кв.м (а. с. 30)

Право власності ОСОБА_4 зареєстровано у КП "ОМБТІ та РОН" 29 березня 2010 року (а. с. 29, 31).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 02 червня 2010 року апеляційна скарга заступника прокурора Суворовського району м. Одеси задоволена, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2005 року - скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Суворовського районного суду м. Одеси (а. с. 27-28).

02 лютого 2011 року рішенням Суворовського районного суду м. Одеси, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15 квітня 2011 року, у задоволенні позову про визнання права власності на нежитлову будівлю бару ОСОБА_3 відмовлено (а. с. 36-37).

28 жовтня 2011 року ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу продала ОСОБА_5 1/2 частину спірного павільойону-бару (а. с. 34-35).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (редакція станом на 01 січня 2005 року) (далі - Закон) зазначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: право власності на нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення господарського суду, згідно якого за МПП "Вівтван" визнано право власності на самовільно збудований павільйон-бар "ІНФОРМАЦІЯ_1" не було зареєстровано у КП "ОМБТІ та РОН".

Суд апеляційної інстанції, посилаючись на ст. 2 Закону дійшов помилкового висновку про те, що державна реєстрація є лише офіційним визнанням державою права власності, а не підставою його виникнення.

Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на підставі ст. 12 ЗК України земельна ділянка, на якій знаходиться спірне нерухоме майно перебуває у розпорядженні Одеської міської ради, у користування чи у власність відповідачам у встановленому законом порядку не надавалась, тому підлягає поверненню у власність держави. І відповідно обгрунтовано на підставі ст. 388 ЦК України зобов'язав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як співвласників нерухомого майна звільнити павільйон-бар "ІНФОРМАЦІЯ_1" та зобов'язав МПП "Вівтван" як особу, яка здійснила самочинне будівництво, знести вказане майно.

Оскільки апеляційним судом не враховано всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, неправильно застосовані норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого необгрунтовано скасовано рішення суду першої інстанції, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 333, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області задовольнити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 13 листопада 2013 року скасувати, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21 березня 2013 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.