Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кузнєцова В.О.,
суддів: Дем'яносова М.В., Наумчука М.І.,
Мартинюка В.І., Остапчука Д.О.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою представника публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" - Чвалюка Андрія Васильовича, на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2013 року та рішення апеляційного суду Київської області від 3 жовтня 2013 року,
в с т а н о в и л а:
У січні 2011 року публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Плюс" (далі - ТОВ "Партнер Плюс") про стягнення заборгованості за кредитними договорами й звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовні вимоги банк мотивував тим, що 26 травня 2008 року з ОСОБА_3 було укладено два кредитні договори, за умовами яких остання отримала кредити в сумі 31 595 швейцарських франків строком на 30 років зі сплатою 9,95% річних та 25 499 швейцарських франків строком на 20 років зі сплатою 11,45% річних.
У забезпечення належного виконання умов вказаних договорів між банком та ОСОБА_4 і ТОВ "Партнер Плюс" були укладені договори поруки.
Крім того, 27 травня 2008 року з ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, згідно з умовами якого відповідач передала в іпотеку банку належну їй на праві власності земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1.
Посилаючись на неналежне виконання позичальницею умов кредитних договорів, унаслідок чого утворилася кредитна заборгованість, розмір якої в гривневому еквіваленті становить 580 660 грн. 41 коп., ПАТ "Універсал Банк" просило стягнути вказану заборгованість з відповідачів у солідарному порядку та звернути стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2011 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі в частині вимог до ТОВ "Партнер Плюс".
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2013 року позов ПАТ "Універсал Банк" задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ "Універсал Банк" 346 162 грн. 47 коп. заборгованості за кредитним договором № 008-2008-1661 від 26 травня 2008 року та 234 497 грн. 94 коп. заборгованості за кредитним договором № 008-2008-1662 від 26 травня
2008 року, а всього 580 660 грн. 41 коп. У рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами № 008-2008-1661 та № 008-2008-1662 від
26 травня 2008 року, що були укладені між ОСОБА_3 та ПАТ "Універсал Банк", в розмірі 580 660 грн. 41 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,1506 га, по АДРЕСА_1, розташованої у межах Данилівської сільської ради, що належить ОСОБА_3 на підставі державного акта про право приватної власності на землю серії ЯЕ
№ 957477 від 2 листопада 2007 року, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури, передбаченої законом для виконання судових рішень за початковою ціною продажу предмету іпотеки, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження. Вирішено питання про судові витрати.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 3 жовтня 2013 року рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від
18 травня 2013 року в частині стягнення заборгованості за кредитними договорами скасовано й у цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості. Рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки змінено, а саме: в рахунок погашення боргу ОСОБА_3 перед ПАТ "Універсал Банк" за кредитними договорами № 008-2008-1661 та № 008-2008-1662 від 26 травня 2008 року в сумі 580 660 грн. 41 коп., з яких тіло кредиту -
445 254 грн. 50 коп., відсотки - 135 405 грн. 90 коп., звернено стягнення на предмет іпотеки у вигляді земельної ділянки для будівництва і обслуговування будинку площею 0, 1506 га, розташованої по АДРЕСА_1, що зазначена в договорі іпотеки від 27 травня 2008 року. Предмет іпотеки у вигляді земельної ділянки для будівництва і обслуговування будинку площею 0, 1506 га, розташованої по АДРЕСА_1, що перебуває у власності іпотекодавця ОСОБА_3, підлягає реалізації шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до процедури, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Рішення в частині розподілу судових витрат залишено без змін.
У касаційній скарзі представник ПАТ "Універсал Банк" - Чвалюк А.В., просить рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2013 року та рішення апеляційного суду Київської області від 3 жовтня 2013 року скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог банку у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Ухвалюючи рішення та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідальність за невиконання боржником умов кредитного договору лежить також і на поручителеві, а відтак - сума кредитної заборгованості підлягає стягненню в солідарному порядку з божника та поручителя.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у стягненні заборгованості за кредитним договором з поручителя, суд апеляційної інстанції виходив із того, що вимоги до поручителя заявлені банком по збігу шести місяців від дня настання строку (дострокового) виконання основного зобов'язання, тобто порука є припиненою й на поручителя не може бути покладено зобов'язання щодо погашення кредиту, а одночасне стягнення заборгованості з боржника та звернення стягнення на предмет іпотеки тягне за собою стягнення в подвійному розмірі та є взаємовиключним.
Судом установлено, що 26 травня 2008 року між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_3 були укладені кредитні договори № 008-2008-1661 та № 008-2008-1662, згідно з умовами яких відповідач отримала кредити в розмірі 31 595 швейцарських франків строком на 30 років зі сплатою 9,95% річних та 25 499 швейцарських франків строком на 20 років зі сплатою 11,45% річних.
У забезпечення виконання позичальником взятих на себе за вказаними договорами зобов'язань, 26 травня 2008 року між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, за умовами якого останній зобов'язався відповідати перед банком за виконання позичальником зобов'язань за кредитними договорами.
Крім того, у забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитними договорами, 27 травня 2008 року між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, за яким остання передала в іпотеку банку належну їй на праві власності земельну ділянку площею 0,1506 га, що розташована по АДРЕСА_1.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань утворилася кредитна заборгованість, унаслідок чого банком було надіслано письмову вимогу про дострокове погашення заборгованості та наслідки її невиконання у вигляді стягнення боргу й звернення стягнення на предмет іпотеки.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Загальні умови виконання зобов'язання зазначені у ст. 526 цього Кодексу.
За правилами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, божник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Статтею 559 ЦК України визначені підстави припинення поруки, зокрема закінчення строку, встановленого в договорі поруки.
Відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення заборгованості за
кредитним договором з поручителя ОСОБА_4, апеляційний суд дійшов висновку про те, що порука останнього припинилась виходячи з наступного.
У зв'язку з наявністю у позичальника простроченої заборгованості банк відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України та п. 5.2.5 кредитного договору змінив строк остаточного виконання основного зобов'язання, направивши 27 квітня 2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту протягом 30 днів з моменту отримання цієї вимоги, яку відповідачі отримали 29 квітня 2010 року (а.с. 40), однак банк протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто від 30 травня 2010 року, не пред'явив вимогу до поручителя про повернення боргу, звернувшись до суду з позовом тільки 31 січня 2011 року.
За таких обставин, ухвалене у справі рішення апеляційного суду в частині вирішення вимог банку до поручителя є законним та обґрунтованим і підлягає залишенню без змін.
Однак, дійшовши висновку про те, що одночасне стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, що на праві власності належить боржникові, який одночасно є іпотекодавцем, тягне за собою стягнення в подвійному розмірі та є взаємовиключним, апеляційний суд не врахував позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 4 вересня 2013 року № 6-73цс13, відповідно до якої не є подвійним стягненням стягнення заборгованості з боржника за грошовим зобов'язанням та звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо боржник та іпотекодавець є однією особою.
Виходячи з викладеного, рішення апеляційного суду в частині відмови у стягненні з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки слід скасувати та відповідно до положень ст. 338 ЦПК України передати справу в цій частині на новий розгляд до апеляційного суду.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу представника публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" - Чвалюка Андрія Васильовича, задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Київської області від 3 жовтня 2013 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки скасувати.
У цій частині справу за позовом публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та звернення стягнення на предмет іпотеки передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В іншій частині рішення апеляційного суду Київської області від 3 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
В.О. Кузнєцов
М.В. Дем'яносов
В.І. Мартинюк
М.І. Наумчук
Д.О.Остапчук