Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мостової Г.І.,

суддів: Кузнєцова В.О.,

Наумчука М.І., -розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до міського відділу Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, ОСОБА_4, про зняття арешту з майна, за касаційною скаргою представника публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" - Калича Романа Петровича на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного Закарпатської області від 28 листопада 2013 року,

У квітні 2013 року ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося до суду з позовом до міського відділу Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_2 про зняття арешту з майна, а саме: морозильної камери - Sital ESX 20239, пральної машини - Ariston AQXL-105, холодильника - Bosh, газового котла-колонки - Termomax, мікрохвильової печі - Samsung, газової плити - Gorenie, телевізора - Samsung, комп'ютера - Samsung SyncMaster 700ift, столу для комп'ютера, шафи для книг, дитячої меблі, дивану, кухонної меблі (кухонний стіл, стільці - 4 шт.), спального комплекту (спальна шафа, двійне ліжко, комод з дзеркалом 2 шт., тумби - 2 шт.), обіднього столу, стільці 12 шт., шафи для посуду, столу під телевізор, шафи для одягу 2 шт., шафа для взуття - 1 шт., яке знаходиться в заставі ПАТ "Укрсоцбанк" та належить ОСОБА_4 та ОСОБА_3

В обґрунтування позову банк посилався на те, що вказане рухоме майно перебуває у заставі ПАТ "Укрсоцбанк" на підставі договору застави № 305/84-Ж від 23 січня 2012 року.

05 квітня 2013 року до Закарпатського відділення ПАТ "Укрсоцбанк" звернулася ОСОБА_4 та повідомила, що 26 березня 2013 року міським відділом ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції було проведено опис та арешт майна за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 та ОСОБА_3, в тому числі того, що було передано в заставу ПАТ "Укрсоцбанк".

Також, з акту опису та арешту від 26 березня 2013 року стало відомо, що в провадженні МВ ДВС Мукачівського МРУЮ перебуває виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості на користь ОСОБА_2, в межах якого і було проведено опис та арешт вищевказаного майна. Вартість описаного та арештованого майна, визначена в акті опису та арешту державним виконавцем склала 40 750 грн, в той же час заборгованість ОСОБА_3 за договором кредиту № 305/84-Ж від 19 травня 2006 року складає 112 670, 92 Євро, що станом на 09 квітня 2013 року за офіційним курсом НБУ становить - 1 172 823 грн 60 коп.

Про існування вищевказаного договору застави від 23 січня 2012 року було повідомлено МВ ДВС Мукачівського МРУЮ, з даними про фактичну заборгованість ОСОБА_3 перед ПАТ "Укрсоцбанк" та про те, що ПАТ "Укрсоцбанк" заперечує проти звернення стягнення на майно, але не дивлячись на це МВ ДВС Мукачівського МРУЮ було проведено опис та арешт переданого в заставу ПАТ "Укрсоцбанк" майна.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 вересня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 28 листопада 2013 року, в задоволенні позову ПАТ "Укрсоцбанк" відмовлено.

У касаційній скарзі представник ПАТ "Укрсоцбанк" - Калич Р.П. порушує питання про скасування оскаржуваних рішень суду, із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язання, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно з ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаться на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Відповідно дот Інструкції "Про проведення виконавчих дій" № 74/5 від 15 грудня 1999 року (z0865-99) та ч. 3 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставне майно може бути звернено у разі виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення з-під арешту.

Таким чином, заставодержатель має переважне право на задоволення його вимог про стягнення боргу з боржника шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 184 ЦК України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.

Суди попередніх інстанцій, встановивши, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що саме вказані у договорі застави речі (предмети) включені в акт опису та арешту майна, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування вимог ст. 54 ЗУ "Про виконавче провадження" та правильно відмовили в задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу представника публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" - Калича Романа Петровича відхилити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного Закарпатської області від 28 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.