Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

Лесько А.О., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення збитків за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 05 грудня 2013 року,

У лютому 2013 року Харківська міська рада звернулась до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що за результатами обстеження уповноваженими посадовими особами управління земельних відносин Харківської міської ради було складено акт від 31 липня 2013 року, яким визначено межі, площу та конфігурацію земельної ділянки АДРЕСА_1, що використовується ОСОБА_3 За актом встановлено, що земельна ділянка загальною площею 0,2141 га використовується ОСОБА_4 та ОСОБА_3 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель.

Згідно дублікату договору купівлі-продажу від 05 лютого 1997 року № Н7-7, зареєстрованого Біржею нерухомості та основних фондів "Україна", який видано 29 березня 1999 року та зареєстровано Харківським міським бюро технічної інвентаризації 30 березня 1999 року, нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, до складу яких входять нежитлові будівлі: літ. "А-1" площ. 10,2 кв.м; літ. "Б-1" площ. 9,44 кв.м; літ. "В-1" площ. 45 кв.м; літ. "Г-1" площ. 111,1 кв.м; літ. "Д-1" площ. 41,9 кв.м; літ. "Е-1" площ. 198,5 кв.м; літ. "Ж-1" площ. 11,4 кв.м; літ. "3-1" площ. 141,3 кв.м; літ. "И-1" площ. 37,1 кв.м; літ. "К-1" площ. 221,3 кв.м; літ. "Л-1" площ. 57,8 кв.м; літ. "М-1" площ. 224,4 кв.м; загальною площею 1107,4 кв.м на праві спільної часткової власності (по Ѕ кожному) належать ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Угодою про уточнення ідеальних часток та порядку конкретного користування приміщеннями нежитлових будівель від 01 квітня 1999 року встановлено, що зазначені нежитлові будівлі належать ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (ОСОБА_4 - 53/100 частини, ОСОБА_3 - 47/100 частини).

Право користування даною земельною ділянкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не оформлено. Під час обстеження встановлено, що загальна площа земельної ділянки АДРЕСА_1, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, складає 0,2141 га. Відповідно до інформації Управління Держкомзему у м. Харкові від 02 вересня 2012 року правовстановлюючі документи на право власності або користування на дану земельну ділянку в управлінні не обліковуються. Згідно інформації Західної міжнародної державної податкової інспекції м. Харкова від 03 серпня 2012 року ОСОБА_3 податок на землю та орендну плату за земельну ділянку не сплачує та як платник земельного податку не обліковується. Спірна земельна ділянка використовується ОСОБА_4 та ОСОБА_3 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель без правовстановлюючих документів на землю.

Договір оренди землі АДРЕСА_1 між Харківською міською радою та ОСОБА_3 не укладено. Згідно акту про визначення збитків від 14 серпня 2012 року неодержаний Харківською міською радою дохід за використання відповідачем зазначеної земельної ділянки складає 771 185 грн. 38 коп.

У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідача збитки у розмірі 771 185 грн. 38 коп. та судові витрати.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 05 грудня 2013 року, позов Харківської міської ради задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Харківської міської ради у рахунок відшкодування збитків 652 292 грн. 68 коп. за період з 27 лютого 2010 року по 01 серпня 2012 року. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення збитків за період з 15 вересня 2009 року по 26 лютого 2010 року відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та закрити провадження у справі.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що правовстановлюючі документи на право власності або користування на земельну ділянку позивачеві відповідними органами не видавались, відповідно до акту про визначення збитків № 260 від 14 серпня 2012 року розмір збитків, які були завдані міській раді складає 771 185 грн. 38 коп., проте з урахуванням строків позовної давності слід стягнути заборгованість у сумі 652 292 грн. 68 коп.

З такими висновками судів погодитись не можна, оскільки ці висновки суперечать вимогам закону та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судом встановлено, що згідно дублікату договору купівлі-продажу від 05 лютого 1997 року № Н7-7, зареєстрованого Біржею нерухомості та основних фондів "Україна", який видано 29 березня 1999 року та зареєстровано Харківським міським бюро технічної інвентаризації 30 березня 1999 року, нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, до складу яких входять нежитлові будівлі: літ. "А-1" площ. 10,2 кв.м; літ. "Б-1" площ. 9,44 кв.м; літ. "В-1" площ. 45 кв.м; літ. "Г-1" площ. 111,1 кв.м; літ. "Д-1" площ. 41,9 кв.м; літ. "Е-1" площ. 198,5 кв.м; літ. "Ж-1" площ. 11,4 кв.м; літ. "3-1" площ. 141,3 кв.м; літ. "И-1" площ. 37,1 кв.м; літ. "К-1" площ. 221,3 кв.м; літ. "Л-1" площ. 57,8 кв.м; літ. "М-1" площ. 224,4 кв.м; загальною площею 1107,4 кв.м, на праві спільної часткової власності (по Ѕ кожному) належать ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а. с. 41).

Угодою про уточнення ідеальних часток та порядку конкретного користування приміщеннями нежитлових будівель від 01 квітня 1999 року встановлено, що зазначені нежитлові будівлі належать ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (ОСОБА_4 - 53/100 частини, ОСОБА_3 - 47/100 частини) (а. с. 42, 77).

Відповідно до п. "д" ст. 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно з п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 19 квітня 1993 року № 284 (далі - Порядок) відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

У п. 2 Порядку зазначено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки АДРЕСА_1 за № 2612/12 від 31 липня 2012 року уповноваженими посадовими особами управління земельних відносин Харківської міської ради встановлено, що загальна площа земельної ділянки АДРЕСА_1, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_3, складає 0,2141 га та використовується ними без оформлення документів, які посвідчують право на земельну ділянку, що є порушенням вимог ст. ст. 125, 126 ЗК України (а. с. 27-28).

У листі Головного управління Держкомзему у Харківській області № 4716/08 від 02 серпня 2012 року зазначено, що правовстановлюючі документи на право власності або користування ОСОБА_4 та ОСОБА_3 земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, не обліковуються (а. с. 33).

Актом про визначення збитків № 260 від 14 серпня 2012 року, затвердженим рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 16 жовтня 2012 року № 626, визнано неодержаний Харківською міською радою дохід у сумі 771 185 грн. 38 коп. збитками, які нанесені ОСОБА_3 міській раді за використання земельної ділянки загальною площею 0,2141 га АДРЕСА_1 без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону (а. с. 25, 31).

Суди, посилаючись на Порядок та вказаний акт, дійшли висновку, що з урахуванням строку позовної давності з позивача слід стягнути заборгованість у сумі 652 292 грн. 68 коп.

При цьому не звернули уваги, що на земельній ділянці загальною площею 0,2141 га АДРЕСА_1 знаходяться будівлі, які на праві спільної часткової власності (по Ѕ кожному) належать ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та помилково стягнули розмір зазначених збитків лише з позивача.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 26 лютого 1997 року на земельну ділянку площею 0,2141 га АДРЕСА_1 акціонерному товариству закритого типу "Харківська швейна фабрика" було видано державний акт на право постійного користування землею серії ХР-32-01-001555 (а. с. 109-110).

Рішенням Харківської міської ради Харківської області від 25 квітня 2012 року № 704/12 було внесено зміни до підпункту 11.2 додатку 2 рішення 14 сесії Харківської міської ради від 22 лютого 202 року № 625/12 та викладено його у наступній редакції: "Державний акт на право постійного користування, реєстраційний № 171 від 26 лютого 1997 року вважати таким, що припиняє свою дію з дня державної реєстрації припинення юридичної особи - з 14 вересня 2009 року (а. с. 127).

Разом з тим, розрахунок розміру збитків за використання ОСОБА_3 земельної ділянки складений за період з 15 вересня 2009 року по 01 серпня 2012 року, при тому, що інформації про припинення дії державного акту з 2009 року не існувало, оскільки його дія була припинена рішенням від 25 квітня 2012 року.

Даних про те, що починаючи з 15 вересня 2009 року ОСОБА_3 було відомо про вищезгадані обставини та відповідний розмір його плати за землю, та що Харківська міська рада зверталася до ОСОБА_3 з вимогами про здійснення ним плати за землю, матеріали справи не містять.

Відповідно до загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачених ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином для покладення на відповідача відповідальності за заподіяння збитків, необхідна наявність чотирьох умов: наявності шкоди; протиправності дій заподіювача шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою та вини у заподіянні шкоди.

Стаття 1166 ЦК України виходить із презумпції вини заподіювача шкоди, поки він не доведе відсутність своєї вини.

Однак, передбачена законом презумпція вини заподіювача шкоди, не виключає передбаченого ст. 10 ЦПК України обов'язку суду сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи та здійсненню прав сторін.

Оскільки суди на вищевикладені обставини уваги не звернули, у порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України не врахували норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, не встановили обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, відповідно до ст. 338 ЦПК України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 333, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 05 грудня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.