Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Олійник А.С.,

суддів: Амеліна В.І., Дербенцевої Т.П.,

Карпенко С.О., Парінової І.К.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа, виданого у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 22 жовтня 2013 року,

У серпні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа № 2-522/2011, виданого 5 липня 2011 року Харцизьким міським судом Донецької області, про стягнення із ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") заборгованості за кредитним договором № 014/11-179/013 від 22 березня 2007 року у розмірі 6 516 275 грн 63 коп., таким, що не підлягає виконанню.

Заяву обґрунтовано тим, що рішенням апеляційного суду Донецької області від 14 червня 2011 року стягнуто з ОСОБА_3, як поручителя основного боржника - приватного підприємства "Хотей" (далі - ПП "Хотей", на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 014/11-179/013 від 22 березня 2007 року у розмірі 6 516 275 грн 63 коп., із яких 5 029 584 грн 10 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 1 199 554 грн 17 коп. - проценти, 193 508 грн 82 коп. - пеня за порушення строків погашення кредитної заборгованості, 93 682 грн 54 коп. - пеня за порушення строків погашення процентів. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

5 липня 2011 року Харцизьким міським судом Донецької області видано виконавчий лист про стягнення із ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за кредитним договором № 014/11-179/013 від 22 березня 2007 року у розмірі 6 516 275 грн 63 коп.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16 липня 2010 року порушено справу про банкрутство ПП "Хотей".

Відповідно до ухвали господарського суду Донецької області від 9 грудня 2010 року визнано вимоги кредиторів ПП "Хотей", у тому числі вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у розмірі 3 333 973 грн 50 коп. (основний борг) і 166 837 грн 41 коп. (пеня), та включено зазначені суми до реєстру вимог кредиторів (а.с. 56-59).

Оскільки під час процедури банкрутства основного боржника ПП "Хотей" відбулось часткове погашення вимог кредиторів четвертої черги пропорційно заявленим вимогам, а решта не задоволених вимог, у тому числі й вимог кредитора, вважаються погашеними, то виданий виконавчий лист необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Харцизького міського суду Донецької області від 30 серпня 2013 року заяву ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, залишено без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 22 жовтня 2013 року ухвалу Харцизького міського суду Донецької області від 30 серпня 2013 року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_3 задоволено.

Визнано виконавчий лист № 2-522/2011, виданий 5 липня 2011 року Харцизьким міським судом Донецької області, про стягнення із ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за кредитним договором № 014/11-179/013 від 22 березня 2007 року у розмірі 6 516 275 грн 63 коп., таким, що не підлягає виконанню.

У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що рішенням апеляційного суду Донецької області від 14 червня 2011 року стягнуто з ОСОБА_3, як поручителя основного боржника - приватного підприємства "Хотей" (далі - ПП "Хотей", на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 014/11-179/013 від 22 березня 2007 року у розмірі 6 516 275 грн 63 коп., із яких 5 029 584 грн 10 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 1 199 554 грн 17 коп. - проценти, 193 508 грн 82 коп. - пеня за порушення строків погашення кредитної заборгованості, 93 682 грн 54 коп. - пеня за порушення строків погашення процентів. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На підставі зазначеного рішення суду 5 липня 2011 року видано виконавчий лист № 2-522/2011.

23 липня 2013 року за заявою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відкрито виконавче провадження про стягнення грошових коштів із ОСОБА_3 на підставі зазначеного виконавчого листа.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15 березня 2011 року у справі про банкрутство ПП "Хотей" визнано мирову угоду, відповідно до якої ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" погодилось списати основну суму боргу боржника у розмірі 3 000 576 грн 15 коп. Таким чином, залишок заборгованості, яка підлягає погашенню боржником, становить 333 397 грн 35 коп. основного боргу та 166 837 грн 41 коп. пені (а.с. 108).

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив із того, що зобов'язання ОСОБА_3 сплатити банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 516 275 грн 63 коп. виникло не з договору, а з рішення суду; ОСОБА_3 набув статус боржника у виконавчому провадженні і припинив статус поручителя за кредитним договором.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення заяви ОСОБА_3, апеляційний суд виходив із того, що на час ухвалення рішення апеляційним судом Донецької області від 14 червня 2011 року і на стадії виконавчого провадження, зобов'язання не припинилось. У справі про банкрутство ПП "Хотей", ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" визнано його кредитором; вимоги банку включено до реєстру вимог кредиторів. Оскільки у справі про банкрутство ПП "Хотей" відбулось часткове погашення вимог кредиторів, то погашення вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" під час процедури ліквідації є підставою для встановлення відсутності обов'язку боржника перед стягувачем у зв'язку з його припиненням із належних підстав та у передбачений законом спосіб.

Із висновком апеляційного суду повністю погодитись не можна з огляду на таке.

Згідно із ч. 1 ст. 77 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 81 Закону з дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами цієї мирової угоди. Затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 4 ст. 369 ЦПК України суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Як убачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Донецької області від 13 серпня 2013 року затверджено звіт ліквідатора ПП "Хотей" та ліквідовано ПП "Хотей" (а.с. 168-170)

Із звіту ліквідатора ПП "Хотей" випливає, що за вимогами, зокрема, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", погашено 775 грн 57 коп. За результатами проведення ліквідаційної процедури внаслідок недостатності майна залишились непогашеними вимоги кредиторів четвертої черги у розмірі 4 886 202 грн 72 коп (а.с. 171-173).

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 та визнаючи виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, апеляційний суд у порушення ст. ст. 303, 315 ЦПК України не звернув уваги на те, що розмір заборгованості боржника, на списання якої не погодився кредитор під час виконавчого провадження, становить 333 397 грн 35 коп. основного боргу та 166 837 грн 41 коп. пені, не врахував умови мирової угоди, визнаної ухвалою господарського суду Донецької області від 15 березня 2011 року у справі про банкрутство ПП "Хотей", а також те, що рішення про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості ухвалено до ліквідації ПП "Хотей"; не з'ясував, чи можливо визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню частково, та дійшов передчасного висновку про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю.

З огляду на викладене, ухвалу апеляційного суду необхідно скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 3 ст. 338 ЦПК України для усунення вказаних порушень процесуального права.

Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 22 жовтня 2013 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.