Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А.,

суддів: Леванчука А.О., Мазур Л.М.,

Маляренка А.В., Нагорняка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора м. Феодосії, який діє в інтересах Коктебельської селищної ради м. Феодосії, до ОСОБА_3, треті особи: інспекція ДАБК в АР Крим, ОСОБА_6, про знесення самочинного будівництва та розірвання договору оренди,

за касаційною скаргою заступника прокурора Автономної Республіки Крим на ухвалу Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 жовтня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 листопада 2013 року,

У липні 2013 року заступник прокурора м. Феодосії звернувся до суду із позовом в інтересах Коктебельської селищної ради м. Феодосії до ОСОБА_3, в якому просив:

- зобов'язати ОСОБА_3 за власний рахунок знести самочинно побудовану будівлю площею 30 кв. м, яка розташована за адресою: смт Коктебель, набережна, у районі бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1";

- розірвати договір оренди землі від 13 травня 2002 року, укладений між Коктебельською селищною радою та ОСОБА_3, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 171 від 14 травня 2002 року;

- зобов'язати ОСОБА_3 повернути Коктебельській селищній раді земельну ділянку за кадастровим номером 0111645700010010110, площею 0,0075 га, яка розташована за адресою: смт Коктебель, набережна, у районі бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", вартістю 50 402 грн 25 коп.;

- розірвати договір суборенди землі від 11 травня 2004 року, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (далі - ФОП ОСОБА_6), зареєстрований 01 липня 2004 року за № 000401900373 у Феодосійському міському відділі Кримської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України".

На обґрунтування позовних вимог заступник прокурора м. Феодосії посилався на те, що рішенням Коктебельської селищної ради від 23 квітня 2002 року № 40 затверджено проект відводу земельної ділянки та надано в оренду ФОП ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0075 га, розташовану у районі бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" на набережній у смт Коктебель, для розміщення павільйону з літнім майданчиком.

Вказав, що на підставі зазначеного рішення із відповідачкою 13 травня 2002 року було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого, з урахуванням змін, внесених угодою від 11 травня 2004 року № 94, термін дії договору продовжено до 29 квітня 2014 року.

Рішенням виконавчого комітету Коктебельської селищної ради від 16 травня 2002 року № 23 ФОП ОСОБА_3 надано дозвіл на встановлення павільйону з літнім майданчиком на земельній ділянці, переданій їй в оренду.

11 травня 2004 року між ФОП ОСОБА_3 (ОСОБА_3) та ФОП ОСОБА_6 укладено договір суборенди зазначеної земельної ділянки зі строком дії договору до 29 квітня 2014 року.

Заступник прокурора зазначив, що під час проведення перевірки було встановлено, що відповідачка всупереч рішення Коктебельської селищної ради та договору оренди землі замість павільйону фактично побудувала капітальну будівлю.

Крім того, заступник прокурора зазначив, що згідно з висновками державної землевпорядної експертизи від 30 квітня 2002 року № 769-к24/171 та від 26 липня 2002 року № 1266к-24/280 спірна земельна ділянка розташована у 100-метровій охоронній зоні Чорного моря, що є порушенням п. 1.1 договору оренди та природоохоронного законодавства.

Позивач вважає, що відповідачкою порушено вимоги земельного законодавства та умови договору оренди, а тому просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 жовтня 2013 року провадження у справі закрито з підстав, встановлених п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся із апеляційної скаргою.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 листопада 2013 року апеляційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим відхилено, ухвалу Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 жовтня 2013 року залишено без змін.

У касаційній скарзі заступник прокурора Автономної Республіки Крим, мотивуючи свої доводи порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, з ухвалою якого погодився апеляційний суд, постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, керувався положеннями п. 1. ч. 1 ст. 205 ЦПК України та виходив із того, що спір щодо розірвання договорів оренди та суборенди, а також повернення земельної ділянки підвідомчий господарському суду, оскільки виник між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, Коктебельською селищною радою та фізичною особо - підприємцем ОСОБА_6, тобто правовідносини виникли між юридичною особою та суб'єктом підприємницької діяльності, а земельна ділянка та розташовані на ній побудови використовуються для підприємницької діяльності.

Проте повністю погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій не можна, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно із ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Підвідомчість справ господарським судам визначена статтею 12 ГПК України.

Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" (v0010600-11) роз'яснено, що на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Коктебельської селищної ради від 23 квітня 2002 року № 40 ФОП ОСОБА_3 був затверджений проект відводу земельної ділянки, яка розташована в смт Коктебель в районі бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", для розміщення павільйону з літньою площадкою і надано їй в оренду строком на 5 років для здійснення підприємницької діяльності (а.с 9).

13 травня 2002 року між Коктебельською селищною радою та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого, з урахуванням змін, внесених до нього угодою № 94 від 11 травня 2004 року, термін дії договору продовжено до 29 квітня 2014 року (а.с. 10-12).

Рішенням виконавчого комітету Коктебельської селищної ради від 16 травня 2002 року № 23 ФОП ОСОБА_3 було надано дозвіл на встановлення павільйону з літньою площадкою в смт Коктебель, район бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" (а.с. 13).

11 травня 2004 року між ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір суборенди спірної земельної ділянки зі строком дії договору до 29 квітня 2014 року (а.с. 28-32).

Відповідно до акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складеного Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим від 16 травня 2013 року, побудована ФОП ОСОБА_3 будівля не відповідає вимогам тимчасових споруд (а.с. 14).

Із матеріалів справи встановлено, що відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб - підприємців ОСОБА_3 припинила підприємницьку діяльність у 2005 року та виключена із Єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб - підприємців (а.с. 35-37).

Встановивши, що ФОП ОСОБА_3 порушено вимоги земельного законодавства та приписи рішення виконавчого комітету Коктебельської селищної ради від 16 травня 2002 року, заступник прокурора Феодосії звернувся до суду з позовом в інтересах Коктебельської селищної ради м. Феодосії до ОСОБА_3 як до фізичної особи, оскільки з 2005 року остання не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності (а.с. 1-8).

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" (v0003740-13) роз'яснено, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) (статті 1, 12) віднесено до компетенції господарських судів.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Таким чином, суди попередніх інстанцій, закриваючи провадження у справі, не врахували суб'єктний склад спору, а також ту обставину, що на час звернення з позовом саме орендар спірного договору оренди земельної ділянки ОСОБА_3 не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

За викладених обставин колегія суддів касаційного суду дійшла висновку, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки за суб'єктним складом такий спір не може вирішуватись за правилами господарського судочинства.

Вирішення судами питання щодо підвідомчості справи всупереч вимогам процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, відповідно до вимог ст. 342 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.

Ухвалу Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 жовтня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 листопада 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.