Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А.,

суддів: Леванчука А.О., Мазур Л.М.,

Маляренка А.В., Нагорняка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків,

за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Черкаській області в особі представника за довіреністю Рожка Павла Васильовича на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 07 листопада 2013 року,

У серпні 2013 року Чорнобаївська районна державна адміністрація Черкаської області (далі - Чорнобаївська РДА) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, в якому просила стягнути із відповідача на її користь нанесені матеріальні збитки у розмірі 7 241 грн 59 коп. шляхом зарахування до державного бюджету.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в січні 2013 року було проведено перевірку стану фінансово-господарської діяльності Чорнобаївської РДА за період з 01 січня 2008 року по 31 жовтня 2012 року, за результатами якої виявлено факт зайво виплаченої ОСОБА_3, як голові Чорнобаївської РДА, премії на суму 4 159 грн 98 коп., відпускних сум у розмірі 861 грн 43 коп., матеріальної допомоги у розмірі 118 грн 47 коп., лікарняних у розмірі 162 грн 20 коп. та внесків до цільових фондів на суму 1 932 грн 51 коп.

Внаслідок зазначених дій відповідача районній державній адміністрації завдано збитків на суму 7 241 грн 59 коп., які відповідач добровільно не відшкодував, у зв'язку з чим позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 вересня 2013 року у задоволенні позову Чорнобаївської РДА відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 07 листопада 2013 року апеляційну скаргу представника Державної фінансової інспекції в Черкаській області - Рожка П.В. відхилено, рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 вересня 2013 року залишено без змін.

У касаційній скарзі представник Державної фінансової інспекції в Черкаській області - Рожко П.В., мотивуючи свої доводи порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення ОСОБА_3 на касаційну скаргу, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, керувався положеннями ст. 1166 ЦК України та дійшов висновку про відсутність вини саме ОСОБА_3, як голови Чорнобаївської РДА, у заподіянні збитків Чорнобаївській РДА.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що виплата ОСОБА_3 премії за жовтень 2008 року є законною, а виплата премій за інші періоди 2008 року є нецільовим використанням бюджетних коштів, оскільки проводилась без відповідних розпоряджень Черкаської обласної державної адміністрації, що суперечить п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 (268-2006-п) "Про упорядкування структури та умов праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", а в силу вимог ст. 121 Бюджетного кодексу України таке бюджетне порушення має наслідком застосування до відповідних посадових осіб дисциплінарної або адміністративної відповідальності та не передбачає повернення використаних не за цільовим призначенням коштів до відповідного бюджету.

Згідно зі ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів касаційного суду вважає, що зазначеним вимогам рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають з наступних підстав.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оплату праці", структура заробітної плати складається із основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Як вимогами ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оплату праці" так і приписами ч. 2 ст. 97 КЗпП України визначено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (268-2006-п) преміювання керівників органів виконавчої влади, органів прокуратури, урядових органів державного управління та інших органів, їх заступників, встановлення їм надбавок, передбачених цією постановою, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, установлених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається органом вищого рівня.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації від 06 листопада 2008 року № 337/05-040 ОСОБА_3 та ряд інших керівників районних державних адміністрацій було премійовано за результатами роботи за жовтень 2008 року та вказано про необхідність здійснювати виплату премій у межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі та економії коштів на оплату праці (а.с. 11, 12).

Актом від 25 січня 2013 року № 08-17/1 про результати ревізії фінансово-господарської діяльності Чорнобаївської районної державної адміністрації за період роботи з 01 січня 2008 року по 31 жовтня 2012 року встановлено, що колишньому голові районної державної адміністрації ОСОБА_3 в 2008 році премія виплачувалася в більшому розмірі, ніж зазначено в розпорядженнях Чорнобаївської обласної державної адміністрації, внаслідок чого установі завдано матеріальної шкоди на суму 7 241 грн 59 коп. (а.с. 4-7).

У зв'язку з вищевикладеним Чорнобаївська районна державна адміністрація, звертаючись із позовом, просила стягнути із ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 7 241 грн 59 коп. на підставі ст. ст. 22, 1166 ЦК України.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" (v0013700-99) роз'яснено, що при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов'язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті, зокрема, заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, за змістом зазначеної норми заробітна плата не підлягає поверненню у випадку, якщо її виплата проведена роботодавцем добровільно, за відсутності рахункової помилки та відсутності недобросовісності з боку робітника.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що, вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій на порушення вимог ст. ст. 212- 214, 303, 304 ЦПК України не визначилися із характером спірних правовідносин та нормою, яка підлягала застосуванню, та не врахували, що виплачена ОСОБА_3 премія є складовою заробітної плати, а тому її повернення має бути вирішено із застосуванням нормативно-правових актів, якими визначено умови проведення таких виплат та їх розмір.

Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Черкаській області в особі представника за довіреністю Рожка Павла Васильовича задовольнити частково.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 07 листопада 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.