Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,

Хопти С.Ф., Червинської М.Є,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14 серпня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 30 вересня 2013 року,

У жовтні 2012 року публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк" (далі - ПАТ "ПУМБ") звернулося до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 6 грудня 2006 року між закритим акціонерним товариством "Донгорбанк", правонаступником якого є ПАТ "ПУМБ", та ОСОБА_3 укладений кредитний договір, за умовами якого останній надано кредит у розмірі 275 тис. доларів США, а ОСОБА_3 зобов'язалась прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити за кредит та повернути банку кредит частинами в розмірах, у порядку та в строки, визначені кредитним договором. Взяті на себе зобов'язання ОСОБА_3 не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 361 833 долари США 23 центи, яку й просив стягнути позивач та пеню в розмірі, що є еквівалентом 14 206 доларам США 77 центам.

Оскільки відповідач ОСОБА_4 згідно з договором поруки поручилась перед кредитором за виконання ОСОБА_3 свого зобов'язання, на вимоги банку ні позичальник, ні поручитель не реагували, ПАТ "ПУМБ" просило стягнути вказану суму з відповідачів солідарно.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14 серпня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 30 вересня 2013 року, позов ПАТ "ПУМБ" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь банку заборгованість за кредитним договором від 6 грудня 2006 року в розмірі 361 832 долари США 23 центи, пеню в розмірі 113 554 грн 71 коп. та судові витрати в розмірі 3 219 грн. У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "ПУМБ" просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення з них солідарно заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 6 грудня 2006 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком "Донгорбанк", тепер - ПАТ "ПУМБ", та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 275 тис. доларів США на строк до 3 грудня 2021 року зі сплатою 12 % річних, а у випадку порушення своїх зобов'язань - 17 % річних.

6 грудня 2006 року між банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки, за яким останній поручився перед кредитором за виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором і відповідає перед ним у тому ж розмірі, що й боржник.

У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору ОСОБА_3 допустила заборгованість в розмірі 361 833 долари США 23 центи та нарахування пені в розмірі 113 554 грн 71 коп.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ПАТ "ПУМБ", суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, оскільки ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором не виконала, це є підставою для стягнення з неї заборгованості за цим договором.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно з позичальника та поручителя ОСОБА_4, суд послався на пропуск банком шестимісячного строку щодо пред'явлення вимоги до поручителя з дня настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором.

Зазначені висновки судів відповідають обставинам справи, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які правильно застосовані.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

З матеріалів справи вбачається, що в кредитному договорі від 6 грудня 2006 року строк виконання основного зобов'язання визначений - 3 грудня 2021 року (п. 2.1. договору).

Згідно з п. 4.1. договору поруки цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов'язань за кредитною угодою.

При цьому з 20 грудня 2008 року ОСОБА_3 не виконує взятих на себе зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом, а з 8 січня 2010 року нею також не виконується зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту.

Відповідно до повідомлення-вимоги від 11 листопада 2010 року публічне акціонерне товариство "Донгорбанк", правонаступником якого є ПАТ "ПУМБ", направляв ОСОБА_4 повідомлення про дострокове погашеня кредитної заборгованості, запропонувавши поручителю здійснити таке погашення протягом семи днів від дня отримання цього повідомлення. Зазначене відповідає умовам кредитного договору (п. 3.1.4).

Також 30 липня 2012 року ПАТ "ПУМБ" направив повідомлення-вимогу ОСОБА_3 про дострокове погашення кредитної заборгованості, запропонувавши здійснити таке погашення протягом тридцяти днів з моменту отримання цього повідомлення.

Отже, пред'явивши вимогу про дострокове стягнення кредитної заборгованості, при тому що в договорі поруки не зазначено про строк його дії згідно зі ст. 252 ЦК України, кредитор, банк, змінив строк виконання основного зобов'язання і зобов'язаний був пред'явити вимогу до поручителя протягом шести місяців з цієї дати.

У п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" (v0005740-12) судам роз'яснено, що відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Так, ПАТ "ПУМБ" звернувся до суду з позовом до поручителя в жовтні 2012 року, при тому, що вимоги про дострокове погашення заборгованості, тобто про зміну дати виконання основного зобов'язання, надіслав 11 листопада 2010 року.

Разом з тим договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, а тому підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України, згідно з якими порука вважається припиненою, оскільки кредитор після настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя протягом шести місяців.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29 січня 2014 року № 6-155цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14 серпня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 30 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.