Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.

суддів: Висоцької В.С., Колодійчука В.М.,

Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Плавбудзагін", виробничого кооперативу "Управління механізації будівництва", треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою виробничого кооперативу "Управління механізації будівництва" на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 3 грудня 2013 року,

У серпні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Плавбудзагін" (далі - ТОВ "Плавбудзагін"), виробничого кооперативу "Управління механізації будівництва", треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що її син ОСОБА_7 знаходився в трудових відносинах з приватним підприємством, у подальшому реорганізовано в ТОВ "Плавбудзагін", працював електрозварювальником.

Зазначала, що 15 липня 2007 року при виконанні трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого настала смерть.

Вироком Малиновського районного суду міста Одеси від 16 липня 2008 року працівники ТОВ "Плавбудзагін" ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та вироком від 30 листопада 2007 року працівник виробничого кооперативу "Управління механізації будівництва" ОСОБА_6 були визнані винними в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 272 (порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що спричинило загибель людей) та ч. 2 ст. 271 КК України ( порушення вимог законодавства про охорону праці, що спричинило загибель людей). Вироки набрали законної сили.

Посилаючись на те, що смерть сина завдала їй моральну шкоду, а при розгляді кримінальних справ цивільні позови не заявлялись, позивачка просила стягнути з ТОВ "Плавбудзагін" та з виробничого кооперативу "Управління механізації будівництва" солідарно на її користь моральну шкоду в сумі 120 000 грн.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 3 грудня 2013 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Плавбудзагін" та з виробничого кооперативу "Управління механізації будівництва", солідарно на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

У касаційній скарзі виробничий кооператив "Управління механізації будівництва" просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявленого до них позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні

Ухвалюючи рішення про солідарне стягнення з відповідачів моральної шкоди, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що смерть сина позивачки настала внаслідок злочинних дій як працівників ТОВ "Плавбудзагін" так і працівника виробничого кооперативу "Управління механізації будівництва").

Проте повністю з таким висновком погодитися не можна.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'ю.

З обставин справи, встановлених судом, вбачається, що 15 липня 2007 року на приватному підприємстві "Плавбудзагін" стався нещасний випадок, під час виконання вантажних робіт електрозварювальника ОСОБА_7 було смертельно травмовано, про що складено акт форми Н-1.

Актом спеціального розслідування нещасного випадку встановлено, що причиною нещасного випадку, внаслідок якого син позивачки помер, стало незабезпечення підприємством "Плавбудзагін" безпечних умов при переміщенні вантажів кранами (а.с.4-8, 72-75).

Установивши викладене, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди з ТОВ "Плавбудзагін".

Проте, вирішуючи питання про солідарне стягнення моральної шкоди з ТОВ "Плавбудзагін" та виробничого кооперативу "Управління механізації будівництва", суд невірно визначився з правовою нормою, на підставі якої "Управління механізації будівництва" повинно нести відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Посилання на норму ст. 1190 ЦК України, згідно якої особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим, є помилковим.

Переглядаючи справу, апеляційний суд, у порушення вимог статей 214, 215, 303 ЦПК України, не врахував, що солідарна відповідальність має місце, якщо особи спільно заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин, належним чином не з'ясував діями чи бездіяльністю кого з відповідачів було завдано шкоди позивачу, поклав на них солідарний обов'язок по відшкодуванню шкоди, однак не встановив та не зазначив у рішенні в чому полягає спільність їх бездіяльності, в чому виражається взаємна пов'язаність, сукупність їх діянь або єдність наміру в заподіянні шкоди від нещасного випадку на виробництві та дійшов до передчасного висновку про залишення місцевого суду без змін.

Оскільки апеляційним судом порушені норми процесуального права та не застосовані норми матеріального закону, які підлягали застосуванню, що призвело до неправильного вирішення справи, тому в силу ч. 2 ст. 338 ЦПК України постановлена у справі ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу виробничого кооперативу "Управління механізації будівництва" задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 3 грудня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.