6-52078св13 Про розірвання кредитного договору - 05.03.2014 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про звернення стягнення на заставлене майно; за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про розірвання кредитного договору, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на рішення апеляційного суду Луганської області від 13 листопада 2013 року,

У квітні 2013 року публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_6, в якому послався на те, що між позивачем та ОСОБА_5 укладено кредитний договір від 09 червня 2006 року, згідно умов якого останній отримав від позивача грошові кошти у розмірі 22500 доларів США зі сплатою 11 % за користування кредитом, та зобов'язався повернути отриману суму та відсотки у строк до 09 червня 2016 року. У забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_6 09 червня 2006 року був укладений договір поруки та укладений іпотечний договір між позивачем та ОСОБА_3 й ОСОБА_4, згідно якого відповідачі передали в іпотеку позивачу нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано за відповідачами. Всупереч умовам кредитного договору ОСОБА_5 свої обов'язки щодо повернення кредитних коштів та сплаті відсотків належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 39962,21 доларів США станом на 10 квітня 2013 року, у тому числі: заборгованість за кредитом 20232,42 доларів США, відсотками - 9925,52 доларів США, пеня - 2261,69 доларів США, комісія - 4593,07 доларів США, штраф - 2250 доларів США, загальна сума заборгованості у гривневому еквіваленті становить 319417,95 грн. Враховуючи зазначене, банк просив стягнути солідарно в межах вартості предмету іпотеки з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставне майно.

Не погоджуючись із вказаним позовом, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись з зустрічним позовом до ПАТ КБ "Надра", в якому просили кредитний договір від 09 червня 2006 року, укладений між ОСОБА_5 та ПАТ КБ "Надра" визнати розірваним з 25 червня 2012 року, тобто з моменту звернення банку до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалами Жовтневого районного суду м. Луганська від 30 травня 2013 року прийнято зустрічний позов до одного провадження із первісним позовом та уточнено позовні вимоги й склад осіб, які беруть участь у справі за первісним позовом, зокрема, за позовом ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про звернення стягнення на заставлене майно.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 16 липня 2013 року позов ПАТ "КБ "Надра" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ "КБ "Надра" у межах вартості предмету іпотеки заборгованість за кредитним договором, договором іпотеки та договором поруки від 09 червня 2006 року у розмірі 39962,21 доларів США, що еквівалентно 319417,95 грн., шляхом звернення стягнення на заставне майно. У задоволені зустрічних позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 13 листопада 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ "КБ "Надра" у межах вартості предмету іпотеки заборгованості за кредитним договором, договором іпотеки та договором поруки від 09 червня 2006 року у розмірі 39962,21 доларів США, що еквівалентно 319417,95 грн., шляхом звернення стягнення на заставне майно та розподілу судових витрат й ухвалено нове рішення в цій частині, яким в задоволенні вказаних вимог відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "КБ "Надра" просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині вирішення первісного позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення вказаних вимог.

Касаційна скарга заявника підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Установлено, що 09 червня 2006 року між ПАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_5 укладено кредитний договір, згідно умов якого останній отримав кредит у розмірі 22500 доларів США зі сплатою 11 % за користування кредитом, та зобов'язався повернути отриману суму та відсотки у строк до 09 червня 2016 року.

У рахунок забезпечення виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_6 09 червня 2006 року укладено договір поруки.

Крім того, 09 червня 2006 року також між ПАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_3 й ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1.

ОСОБА_5 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим загальна сума заборгованості у гривневому еквіваленті становить 319417,95 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель вправі вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції і відмовляючи в задоволенні первісного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в позовній заяві ПАТ КБ "Надра" відповідачами зазначено ОСОБА_3 й ОСОБА_4, однак позовних вимог до ОСОБА_4 позивачем не заявлено, тому підстави для задоволення позовних вимог до останньої відсутні. Крім того, суд зазначив, що підстави для задоволення вимог до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки також відсутні, оскільки йому належить на праві власності лише 1/3 частки квартири, яка передана в іпотеку, а інші 2/3 частини вказаної квартири належать ОСОБА_4, до якої позивачем вимог не заявлено, хоча вона також є іпотекодавцем по вказаній квартирі. Належна ОСОБА_3 1/3 частка квартири в натурі не виділена і не зареєстрована як на окремий об'єкт нерухомості.

Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції повністю погодитися не можна.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити рішення по суті позовних вимог.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням установленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду було зумовлено поважними причинами.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції всупереч вимогам статей 303, 316 ЦПК України належним чином не перевірив обставин справи та не визначив коло відповідачів за первісним позовом у справі, залишивши поза увагою позовну заяву ПАТ КБ "Надра", у вступній частині якої зазначено відповідачами ОСОБА_3 й ОСОБА_4, а також не врахував ухвали Жовтневого районного суду м. Луганська від 30 травня 2013 року, якою здійснено заміну відповідача ОСОБА_6 на ОСОБА_4 Крім того, апеляційний суд не врахував, що позовні вимоги заявлено на підставі договору іпотеки в порядку ст. 590 ЦК України до майнових поручителів, та дійшов передчасного висновку про відмову у первісному позові.

Отже, суд апеляційної інстанції не з'ясував, які правовідносини випливають із встановлених обставин та які правові норми підлягають застосуванню до цих правовідносин, не встановив всі обставини у справі, не дослідив докази та не надав їм оцінки.

Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення спору і ці порушення допущені судом апеляційної інстанції при розгляді справи, рішення суду апеляційної інстанції в частині вирішення первісного позову підлягає скасуванню, а справа в цій частині передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.