Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Дем'яносова М.В., Парінової І.К.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_4 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, за касаційною скаргою Харківської міської ради на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 18 березня 2015 року,

У серпні 2014 року Харківська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.

В обґрунтування позовних вимог Харківська міська рада посилалася на те, що згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрованої в Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Харківській області 14 січня 2014 року, ОСОБА_4 є замовником реконструкції нежитлової будівлі літ. "АБ-1" під цех по переробці макулатури по АДРЕСА_1

Згідно ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник об'єкта будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування не пізніше ніж 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

На виконання вказаних вимог рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 9 листопада 2011 року № 804 затверджено "Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова", який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладання договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску.

Згідно розрахунку Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради кошторисна вартість реконструкції нежитлової будівлі літ. "АБ-1" під цех по переробці макулатури по АДРЕСА_1 становить 3 174 108 грн. 50 коп.

Розмір пайової участі, що підлягає перерахуванню до місцевого бюджету замовником, становить 10 % від розміру кошторисної вартості будівництва, тобто 349 151 грн. 93 коп.

Листами управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від 27 лютого 2014 року та 2 квітня 2014 року ОСОБА_4 повідомлено про необхідність виконання вимог ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та направлено йому для підписання проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, однак відповідач укласти договір відмовився.

Посилаючись на вказані обставини та ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. ст. 22, 623 ЦК України, Харківська міська рада просила стягнути з ОСОБА_4 до бюджету м. Харкова збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 349 151 грн. 93 коп.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 18 березня 2015 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 до бюджету м. Харкова збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) в розмірі 8 185 грн. та судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Харківська міська рада просить скасувати ухвалені судові рішення та справу передати на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені, дійшли вірного висновку про те, що оскільки відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 14 січня 2014 року кошторисна вартість реконструйованої нежитлової будівлі за затвердженою проектною документацією становить 81 850 грн., то розмір пайової участі замовника ОСОБА_4 у розвитку інфраструктури м. Харкова має бути визначений у сумі 8 185 грн., які суди вірно стягнули з ОСОБА_4 до бюджету м. Харкова у вигляді упущеної вигоди.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч.2 ст. 332, ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Харківської міської ради відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 18 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.